МЕНЮ

У Білорусі завтра відбудуться парламентські вибори

16 листопада, 2019 - 14:00

Вибори до парламенту Білорусі пройдуть цієї неділі, 17 листопада.

Парламентська кампанія відразу почалася в "білоруському стилі" - багатьом незалежним і насамперед відомим кандидатам було відмовлено в реєстрації для участі в виборах. Серед них - двоє опозиційних депутатів поточного скликання Ганна Канопацька і Олена Онисим, колишня політв'язень Ірина Халіп та інші, пише Deutsche Welle.

Ще частина опозиційних кандидатів втратили реєстрацію за різні, іноді надумані, порушення під час агітаційної кампанії. Так, однією з найбільш гучних справ стало зняття кандидатки від кампанії "Європейська Білорусь" Поліни Шаренди-Панасюк після телевиступу, в якому вона назвала  Олександра Лукашенка  диктатором і закликала до його відставки.

"У самому знятті кандидатів з виборів немає нічого незвичайного - це стандартна для Білорусі практика", - говорить мінський політолог Андрій Єгоров. Експерт впевнений, що високий рівень репресій щодо опозиційних кандидатів пов'язаний з більш помітним рівнем активності опозиції на цих виборах. "Якщо раніше опозиція зі скепсисом розглядала свої шанси на потрапляння до парламенту, то після випадку Онисим і Канопацької все захотіли зайняти їхні місця", - вважає Єгоров.

Поряд з опозицією, активність у нинішній виборчій кампанії виявили і провладні кандидати і партії - у багатьох округах вони навіть змушені конкурувати між собою. Але великий інтерес опозиції і кандидатів від влади до цих виборів не робить їх яскравими та такими, що інтригують. Андрій Єгоров в цілому називає парламентську кампанію "нудною". Винні у цьому проблеми з креативністю та ресурсами в опозиційних партій. "Опозиція могла б об'єднатися і висунути 110 кандидатів по всіх округах, але поки все ще не здатна зробити значущу політичну дію", - вважає політолог.

Розмірковуючи про ймовірні результати виборів, Андрій Єгоров каже, що білорусів чекає "стерильний" парламент без альтернативних депутатів. Але експерт зазначає, що в білоруських умовах це завжди "прогноз пальцем в небо".

Єгоров пояснює, що влада Білорусі вже напружено поглядає на наступну електоральну кампанію (у 2020 році в Білорусі очікуються президентські вибори. - Ред.). "Незважаючи на нудність цих виборів, вони мобілізують політичний актив. Майбутня кампанія почнеться відразу ж після завершення (нинішніх - Ред.) виборів, і рівень мобілізації буде зростати - а це небезпечна для авторитарного режиму ситуація", - говорить політолог. На думку Єгорова, владі не хочеться давати політичій опозиції додаткову легітимацію у вигляді депутатства: "простіше все зачистити, зробити стерильний парламент і гратися з ним як з" Барбі"

Керівник експертної ініціативи "Мінський діалог" Євген Прейгерман, навпаки, вважає, що білоруська влада зацікавлена в тому, щоб опозиційні кандидати в парламенті залишалися, а кількість народних обранців збільшувалася. "Поява в парламенті опозиційних депутатів дає зачіпку і аргумент західним дипломатам, які хотіли б розвивати змістовний діалог з Білоруссю. Тому збереження альтернативних кандидатів вигідне владі", - говорить політолог.

ЦВК Білорусі акредитувала на теперішніх виборах понад 1000 міжнародних спостерігачів - від СНД, Шанхайської організації співробітництва, Ради Європи та ОБСЄ. Національних спостерігачів - майже 28 тисяч, проте більшість з них - від провладних партій і громадських організацій. Національна незалежна кампанія спостереження "Право вибору", до якої входять вісім громадських і політичних організацій, тотальне спостереження проводить тільки в 9 округах зі 110, а до складу виборчих комісій увійшли не більше 2,5 відсотка незалежних представників (тоді як представників провладних партій в комісіях налічується від 93 до 100%).

Спостерігачі ОБСЄ до закінчення виборів від коментарів утримуються, а національні незалежні кампанії зі спостереження вже фіксують порушення під час дострокового голосування (дострокове голосування в Білорусі почалося у вівторок, 12 листопада - Ред.). Традиційно спостерігачі говорять про примус виборців до дострокового голосування (переважно студентів та працівників бюджетних організацій), проблеми з належним зберіганням скриньок для голосування і невідповідність кількості тих, хто проголосував, у протоколі комісій, якщо порівнювати з даними спостерігачів.

Керівник експертної ініціативи "Мінський діалог" Євген Прейгерман каже, що, незважаючи на те, що в цих виборах немає нічого нового і дивного, під час парламентської кампанії почали спливати речі, які доволі інтригують, - зокрема питання зміни Конституції Білорусі. Так, депутат Ігор Марзалюк, який знову балотується до парламенту, під час зустрічі з виборцями розповів про 17 різних варіантів Конституційного акта, що передбачає перерозподіл повноважень між різними гілками влади. За словами Марзалюка, заплановано наділити більшою владою парламент, який буде контролювати уряд.

"Можна упродовж тривалого часу тримати парламент як невпливову одиницю, але під час змін навіть в авторитарних політичних системах парламент стає центральним місцем обговорень - а значить, зіштовхнеться з новими викликами і відповідальністю", - говорить Євген Прейгерман. Нове скликання, на думку політолога, може відіграти доленосну роль в процесі обговорення змін Конституції Білорусі. "Тому дуже важливо, які люди проходять до парламенту", - вважає Прейгерман.