На комету, відкриту київськими дослідниками, уперше висадять модуль
Наступного року вчені вперше висадять модуль на поверхню комети, відкритої київськими дослідниками Климом Чурюмовим і Світланою Герасименко. Про це «Дню» повідомили фахівці Кримської астрофізичної обсерваторії.
Відкриття 1969 року співробітника Київського університету Клима Івановича Чурюмова і аспірантки Світлани Іванівни Герасименко, яке зроблене на базі обсерваторії Астрофізичного інституту імені Фесенкова в горах поблизу Алмати, має велике наукове значення. Провідний науковий співробітник КРАО, доктор фізико-математичних наук Юрій ЦАП розповідає: «Зараз найбільш вражаючим дослідженням обіцяє стати місія Європейського космічного агентства до комети Чурюмова – Герасименко. Це абсолютно новий етап у вивченні комет, він почався 2004 року запуском автоматичної станції Rosetta.
Досі космічні станції були близько до комет досить короткий час. Але для створення докладної картини необхідно спостерігати за нею тривалий час. Тому планується, що станція Rosetta вперше стане штучним супутником комети й буде орієнтовно два роки переміщатися разом із нею, фіксуючи, як при наближенні до Сонця нагрівається поверхня кометного ядра, як виникне й виросте газово-пиловий хвіст.
Мабуть, навіть у найсміливіших мріях відкривачі цієї комети не могли уявити, що через 35 років до «їхнього» об'єкта буде спрямовано космічну станцію. Проте це так. У березні 2004 року професор Київського університету Чурюмов і науковий співробітник Інституту астрофізики Академії наук Таджикистану Герасименко прибули до Південної Америки на космодром Куру (Французька Гвіана) як почесні гості при запуску станції Rosetta.
Цілих десять років потрібно космічному апарату, щоб вийти в точку зустрічі з кометою. У травні 2014 року станція підійде до комети далеко від Сонця – в холодній області, де в комети ще немає хвоста. Потім буде вперше у світі виконано висадку модуля – від станції відділиться посадковий модуль Philae і вперше здійснить посадку на кометне ядро. Після зіткнення з кометою посадковий модуль має прикріпитися до неї.
Надалі він почне буріння її поверхні мініатюрною буровою установкою. Отриманий зразок речовини буде проаналізований міні-лабораторією, що розміщена всередині Philae. Відеокамера, яка встановлена зовні, покаже ландшафт кометного ядра й те, що відбуватиметься на ньому при викидах газових струменів із надр. Внутрішня будова ядра буде «просвічена» за допомогою радіо- і звукових хвиль. Настільки докладна інформація з комети надійде на Землю вперше і дасть пояснення, як саме влаштовано і з чого складається кометне ядро».
Микола СЕМЕНА, «День», Сімферополь