У санкціях проти українських чиновників смислу немає, - експерт

Нові вимоги ЄС для підписання з Україною Угоди про асоціацію можна трактувати як бажання ЄС вказати Україні напрямок, у якому потрібно рухатися, а також як пошук стратегії виходу, тобто пояснення того, чому відносини з Україною не будуть розвиватися на базі цього договору, вважає колишній віце-президент Єврокомісії Гюнтер Фергойґен. Про це він розповів в інтерв’ю DW.

На питання щодо прецеденту з Власенком, після якого Угода, на думку багатьох експертів,  фактично “мертва”, він відповів, що це залежить від того, яка у Євросоюзу була мотивація.

«Якщо я не помиляюся, помітна більшість в ЄС, як і раніше, дуже цінує довгострокову прив'язаність України до Європейського Союзу і не хоче ризикувати цим. Тому я не вірю в те, що вже зараз можна сказати: “Все пропало”. З іншого боку, вимоги до України залишають простір для інтерпретацій – чи зробила Україна достатньо станом на травень, чи ні», - наголосив він.

Також він зазначив, що не бачить сенсу у санкціях проти українських чиновників:

«Я не бачу в цьому сенсу. Одна жорстка політична санкція вже діє – угода, щодо якої переговори вже завершилися, не підписана. Це чіткий знак незадоволення», - сказав Фергойґен.

Нагадаємо, відносини ЄС з Україною переживають період охолодження після вироку екс-прем'єру Юлії Тимошенко і деяким іншим членам її уряду. На саміті в лютому 2013 року в Брюсселі керівництво ЄС дало сигнал: якщо Україна хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС у листопаді, до травня вона повинна продемонструвати свою прихильність реформам і принципам демократії. Утім за тиждень після саміту суд забрав у захисника Тимошенко, Сергія Власенка, депутатський мандат.