Після реконструкції відкрили найменшу площу Львова

Вчора у Львові після реконструкції відкрили площу Коліївщини. Роботи із відновлення найменшої площі міста велися із весни минулого року.

У візуальному плані територія зазнала багато змін. Зокрема змінили мощення тротуарів, переклали бруківку на проїжджій частині та насадили багато клумб. Але найбільше увагу привертає відновлена в центрі площі криниця, на тому самому місці де вона була в XIX ст.

Криниця була одним з головних місць зустрічей мешканців, які були сусідами. Над проектом нової інтерпретації криниці  працювала команда Центру міської історії у співпраці з істориками з різних країн та гідами зі Львова. На цямринні криниці можна побачити вибрані імена львів'ян та львів’янок, які мешкали довкола площі з кінця XIX ст. і до Другої світової війни та були записані у адресні книги різних років. Їхні імена та професії написані ідиш, польською та українською мовами.

«Площа – важливий елемент щоденного життя міста, кожна площа, навіть ця маленька. І тут ми можемо уявити, як зустрічалися, виходили, працювали, говорили, проходили один повз одного мешканці. І коли ми думали, як привнести історію і спадщину, ми відійшли від будинків і подумали про людей. Дивилися на адресні книжки і вибрали декілька сотень імен людей, які жили в цій околиці. Перед нами було велике завдання: як про них розповісти і де про них розповісти. Ми подумали, що криниця могла б бути тим місцем, щоб розповісти про людей. Але як сказати? І тут ми вибрали щось, що є дуже індивідуальне, дуже особисте – це ім'я. А друге – це щось соціальне, ким ми є на щодень – це професія. Тут можна прочитати понад 70 імен здебільшого чоловіків, але також і жінок, які жили і працювали до 1939 року у різні декади і різні часи. Ця дільниця була реміснича, тут мешкали кравці, продавці, вчителі, чиновники – і це є їхня історія. Про декого ми знаємо більше, про декого ми не дуже знаємо багато. Запрошую всіх прочитати, але не тільки з думкою про минуле, а й з думкою, що місто творять всі його мешканці. І кожен по-своєму є особливий, важливий, і всі ми додаємо до того, яким є теперішнє і яким є майбутнє», - розповіла директорка Центру міської історії Софія Дяк.

Варто зазначити, що майже ніхто з довоєнних мешканців площі не пережив Другу світову війну. Тому в цьому контексті відновлена площа є частиною осмислення та поваги до історії та спадщини середньовічного єврейського кварталу Львова.

Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів, "День"