Мешканцям Дніпропетровська покажуть унікальні видання Середньовіччя
У дніпропетровському Будинку-музеї Д. Яворницького відкрилася виставка букварів. На ній представлено понад сотню видань, найстаріше з яких датується початком XVI століття, а остання – електронна абетка – видана цьогоріч.
Основна частина старовинних абеток привезена з Острога, решта – з фондів Дніпропетровського національного історичного музею.
«Цю виставка складають переважно експонати Острозького музею книги та друкарства. Тут представлені унікальні книги – у нас в Дніпропетровську таких немає, – розповідає науковий співробітник Будинку-музею Д. Яворницького Віктор Екшов. – В експозиції не тільки букварі в сучасному їх розумінні, але є й книги, які були прообразами букварів, так звані середньовічні латинські граматики».
На виставці представлені підручники з Західної Європи – Франції, Швейцарії, Німеччини, Голландії. Найстаріший з них видано 1514 року – перед початком Реформації.
Крім європейських видань, відвідувачі музею зможуть побачити також перші вітчизняні граматики – Мелетія Смотрицького, Каріон Істоміна, Федора Полікарпова. Є й факсимільне видання букваря Івана Федорова, оригінал якого зберігається в Гарварді. Зазвичай такі букварі були слов'яно-греко-латинськими, оскільки давали знання, необхідні для богослужіння і читання церковних книг.
Крім раритетів, відвідувачі виставки зможуть ознайомитися з виданнями українських букварів з СРСР, Європи і Канади. Одне з таких видань упорядковане в 30-х роках для дітей української діаспори на американському континенті, інше – з Середньої Азії з віршами Т. Шевченка таджицькою мовою.
Нинішні діти з цікавістю роздивляються не тільки старовинні книги, але і прилади для письма, якими користувалися їхні дідусі та бабусі – пір'яні ручки і чорнильниці, промокашки і прес-пап'є, а також учнівські зошити та шкільну форму.
Однак найбільше відвідувачів виставки вражає, коли вони зустрічають в музейній експозиції абетку, з якої починалося їхнє навчання в школі. Адже радянські букварі непогано збереглися і широко представлені на виставці. Літні жінки і чоловіки з розчуленням дивляться на найпростіший шкільний підручник або портфель, згадуючи, як весело було на ньому з'їжджати з крижаної гірки. «Я пішла в школу в післявоєнному 1948 році. Тоді на десять учнів був один буквар. Зошитів взагалі не було, тому ми писали на газетах. Газети привозили голові колгоспу, а він їх роздавав учням. З газет виготовляли також обкладинки для букварів, щоб довше служили», – згадує вчителька початкових класів Людмила Коник.
Декан історичного факультету Дніпропетровського університету, професор Сергій Светленко вважає, що виставка з Острозького музею повинна викликати великий інтерес. «Острог – місце сакральне для українців, говорить він. – Саме тут наприкінці ХVI – початку XVII століття стало розвиватися українське книгодрукування і українська наука. З видання Острозької біблії почався рух, який, зрештою, призвів до національно-визвольної боротьби під керівництвом Богдана Хмельницького. Тому виставка, що відображає історію вітчизняної книги і друку, це не тільки розповідь про букварі».
Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ