Завтра у Львові відбудеться ювілейна академія з нагоди 75-х роковин розстрілів в урочищі Сандармох
Завтра у «Львівській політехніці» відбудеться ювілейна академія з нагоди 75-х роковин розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох (Карелія)в підтримку ініціативи «Дня»
Захід організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» спільно з Карельською республіканською громадською організацією «Товариство української культури «Калина».
- Сандармох в житті моєї родини – особливе місце, оскільки там був розстріляний рідний дядько моєї мами – в’язень соловецьких тюрем, – розповіла «Дню» напередодні академії директор МІОКу Ірина Ключковська. – На жаль, слідів його ми не знайшли дотепер, але я дуже сподіваюся, що ту людину, яка виїхала із Західної України у Східну будувати Україну, як багато галичан тоді, а потім потрапила на Соловки, як в’язень, ми все-таки, завдяки і українцям, і росіянам, які займаються віднаходженням наших українських імен, розшукаємо…
- Для нашого Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою це теж особлива місія, тому що впродовж багатьох років ми контактуємо з українцями в Карелії, які чи прямо, чи опосередковано пов’язані зі страшною назвою Сандармох, – продовжує розповідати І. Ключковська. – У «Львівській політехніці», мабуть, вперше в Україні відбувся жалобний мітинг – ще 1997 року, коли ми по радіо почули повідомлення, що знайдено місце поховання в’язнів соловецьких таборів. Серед них – і родина Крушельницьких. (Тетяна Крушельницька, їх нащадок, працює доцентом кафедри фізики у «Львівській політехніці»). З того часу ми зустрічаємося з головою Товариства української культури «Калина» Ларисою Скрипниковою, яка приїжджає на наші конгреси. Вона перша і учасникам наших конгресів, і громадськості Львова розповіла про пошуки і знаходження того місця, та й узагалі про саму ту страшну історію.
Коли ми задумували зорганізувати академію для вшанування пам’яті загиблих у Сандармосі, тим самим підтримуючи ініціативу газети «День», і я запрошувала людей, одна з моїх знайомих сказала, що на подію не піде, оскільки це дуже болісно і вона не хоче знову переживати важкі хвилини, які спіткали і її родину… І тут до мене прийшло справді усвідомлення, що такі речі треба робити, про це треба говорити, треба поширювати знання про цю трагічну сторінку. Й до мене ще раз прийшло переконання: ми перебуваємо у тій ситуації, в якій є, тому що не пройшли нашого минулого – ми його не знаємо, не відчуваємо. Тільки тоді, коли прийде повне, глибоке усвідомлення цього минулого, зможемо впевнено крокувати у майбутнє. І це не слова – це мої глибокі відчуття.
Коли «День» оголосив 2012-й Роком «списку Сандармоху», головний редактор видання Лариса Івшина сказала, що саме в цей час був знищений «озоновий шар» України. Знищили наших видатних людей – таких, як Лесь Курбас, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, родина Крушельницьких,.. тих, що творили українську, світову культуру. Був перекритий кисень, без якого українська душа перестала дихати, перестало нормально розвиватися і функціонувати наше українське тіло. В тому і є біда наша…
Коли я відкрила (вкотре вже!) списки наших людей, розстріляних холодною осінню 1937-го, жахнулася… Думаю, що про кожного з них могла би бути написана окрема велика історія. Тут вся географія України! Харківська, Кіровоградська, Київська, Вінницька, Донецька області, Полтавщина… Чоловіки і жінки… Всіх їх об’єднує одне – вони були інтелігентами! Мене вражають й роки народження – 1917, 1918, 1911, 1905, 1914, 1908… Це молодь, цвіт української нації. Мене вражає також те, що поруч із чоловіками були й жінки… Я собі тільки на хвильку можу уявити жах тих жінок, яких вивели холодної карельської ночі 1937-го, роздягнули догола… Ці жінки перейшли не тільки через фізичні муки, а й через глибокі душевні тортури…
До речі, є люди, котрі були розстріляні саме 3 жовтня 1937-го. Серед них – Петро Дергач, 1890 року народження, з Ольгопільського району, безпартійний... У багатьох є запис: «заключенный БелбатЛага»…
Продовження читайте у завтрашньому номері "Дня"
Джерело: День