Вчені виявили планетарну систему, подібну до Сонячної
Астрономи зафіксували систему Кеплер-30, яка за принципом функціонування планет дуже подібна до Сонячної системи. Тут також є своє сонце, однак ключовий момент – розташування площин орбіт планет і світила, які, як і в Сонячній системі, збігаються, пише Радіо Свобода.
Система Кеплер-30 виявилася таким собі побратимом Сонячної системи: з’ясувалося, що виявлені там екзопланети й зірка обертаються в одній площині. Саме ж світило Кеплер-30а за розмірами і яскравістю нагадує Сонце.
Відкриття зробили під час роботи з орбітальним телескопом «Кеплер». Група дослідників зафіксувала, як довкола зірки Кеплер-30а обертаються три екзопланети, причому відбувається це в одній площині, а вісь їхнього обертання збігається з віссю обертання зірки.
«У нашій Сонячній системі траєкторія планет паралельна площині обертання Сонця, це свідчить про утворення їх із протопланетного диска», – розповідає керівник дослідження, аспірант Массачусетського технологічного інституту Роберто Санчис-Охеда.
Загалом серед науковців поширена думка про те, що характерний для Сонячної системи збіг площин орбіт є унікальним. Він, зокрема, свідчить про те, що на планети системи не здійснювався потужній зовнішній гравітаційний вплив. «Однак у цій системі ми бачимо приблизно те саме», – додає Санчис-Охеда.
Із трьох екзопланет, виявлених у системі Кеплер-30, одна має діаметр учетверо, а ще дві – удесятеро більший за діаметр Землі. Довкола свого світила вони обертаються з періодичністю у 29, 60 і 143 днів відповідно.
Загалом відкриття вдалося зробити завдяки спостереженню за плямами на поверхні зірки. За пересуванням цих плям астрономи визначили площину обертання Кеплер-30а, а потім з’ясували, що всі три планети час від часу перетинають диск зірки і ці самі плями в тій же площині і що нахил орбіт планет майже не відрізняється.
«Виходить, що Сонячна система – така, якою вона є, – це ніяка не випадковість», – каже співавтор дослідження професор Джош Вінн. Він також вважає, що відкриття може прояснити, як формуються так звані гарячі юпітери – клас екзопланет, маса яких близька до маси Юпітера (порівняно з іншими екзопланетами, їх виявити найпростіше, тому що вони мають малий період обертання і часто проходять перед своїм сонцем).
Мова йде про те, пояснює Вінн, що гарячі юпітери відомі постійним відхиленням площин своїх орбіт від площин орбіт своїх світил. Причини цих відхилень донині були достеменно не відомі. Водночас з огляду на висновки, отримані в рамках дослідження системи Кеплер-30, Джош Вінн і його колеги вважають, що той факт, є збіг орбіт у системі планет чи немає, пояснюється саме наявністю чи відсутністю зовнішнього гравітаційного впливу на ранніх стадіях формування системи. І якщо на ще якійсь із планетних систем цю гіпотезу вдасться довести, секрети гарячих юпітерів, імовірно, будуть розкриті.
Джерело: Радіо Свобода