У Києві презентують книгу, номіновану на Шевченківську премію — 2012, — роман Мирослава Дочинця «Вічник»
Висунутий Національною спілкою письменників на здобуття Національної премії ім. Т. Г. Шевченка новий роман Мирослава Дочинця «Вічник» вже кілька місяців поспіль лідирує серед продажів у книгарні «Є».
Відомий діяч, дисидент та філософ Євген Сверстюк назвав роман книгою століття в українській літературі:«Такої книги давно бракує в українському культурному просторі. Книги про українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XXвіку. Мудру людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності».
Автор книги Мирослав Дочинець у дні своєї юності познайомився з дивовижним чоловіком. Його спогади майбутній письменник ретельно занотовував. Настав час — і ті нотатки перелилися в книжне письмо. Життєпис закарпатського мудреця Андрія Ворона став основою для книги «Вічник» (так його назвали на Колимі).
Сам автор про головного героя книги каже: «Хлопчик-копилець із закарпатської глибинки, який за сто років пройшов таку ж мартирію, як і його нещасний край. Обійшов усі концентровані кола пекельної історії, бездомності в рідному домі, щоб дійти до істини: дім — це твоя душа. Там ти завжди вдома. Навіть на чужині, навіть із чужинцями на рідній землі, які відбирали в нього все, але не могли відібрати безсмертної душі. Заганяли в дику хащу, в монастир, виганяли з вітцівщини, кидали на поле бою, гноїли в таборах, зневажали його унікальний хист, а він відплачував їм... терпінням і любов’ю. І він переміг, а вони програли. Бо вони і їх режими не знали головного закону — закону Вічності».
Учасники презентації: автор книги — Мирослав Дочинець, дисидент, доктор філософії Євген Сверстюк, поет Василь Герасим’юк, письменник Павло Вольвач, літературознавець Михайло Слабошпицький.
«Власне, це не роман.
Це сповідь великої душі.
Це більше, ніж література.
Це — документ мудрого серця.
Це не просто опис виняткової долі незвичайної людини.
Це — подарунок долі для того, хто запитує себе:
«Хто я, звідки я, для чого я? І куди я йду?».
Джерело: Центр досліджень визвольного руху http://cdvr.org.ua/