Художників «Лаврських майстерень» намагаються вижити холодом

Дамоклів меч завис над «художнім» корпусом на територіїї Києво-Печерської лаври: не зважаючи на мінус двадцять за вікном, батареї опалення холодні. Художники, що працюють тут, у майстернях, переконані: таким чином їх намагаються вижити... їхні сусіди в рясах.

Нинішня ситуація — продовження вже майже забутої минулорічної тяганини, вважають митці. Влітку 2010 року на адресу Спілки художників України надійшов витяг із протоколу №26 засідання Кабінету Міністрів України від 14 червня 2010 року. В ньому повідомлялося: «...до 16 липня 2010 року здійснити заходи щодо виселення з території Києво-Печерської лаври суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з діяльністю монастиря та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника».

«Я вважаю, що в Києво-Печерській лаврі, яка є великим культурно-історичним комплексом, повинно бути не тільки релігійне, а й справжнє культурне життя — тому що так було завжди. Свого часу там працювали найвідоміші українські художники, й позбавити заповідник цієї складової — аморально», — говорить у коментарі «Дню» Олександр Бригинець, голова комісії Київської міської ради з питань культури і туризму.

Художники написали спільного відкритого листа до Президента, голови Верховної Ради, комітету Верховної Ради з питань культури та духовності з проханням не виселяти їх із майстерень. Органи державної влади, відповідаючи на вищезгаданий лист, запропонували їм переїхати до іншої будівлі... що потребує серйозного ремонту, на який влада досі шукає кошти. Тоді комісія Київради з питань культури і туризму відхилила прохання Київської адміністрації передати священикам корпус № 30. Художники підозрюють, що святі отці обрали інший шлях присвоєння будівлі — через нездатність нинішніх власників сплатити тарифи.

«Сьогодні жодна з конфесій не є правонаступницею тих конфесій, які колись володіли Києво-Печерською лаврою. Юридичної підстави розмірковувати про те, кому віддати заповідник, а кому не віддавати, немає. А оскільки немає правонаступників, то Лавра має залишитися культурним центром. Крім того, потрібно подбати, щоб усі релігійні громади, що мають стосунок до неї, мали там свої представництва та храми. На мою думку, найпростішим шляхом вирішення цієї конфліктної ситуації є заміна зорієнтованої на Московський патріархат і бізнес влади на владу, яка буде зорієнтована на Україну, її історію та культуру», — підкреслює Олександр Бригинець.

Детальніше читайте в поточному номері «Дня».

Джерело: «День»