ДЕНЬ. Посол України у Франції: ЄС без України — незавершена конструкція

Сьогодні, коли Європейський Союз змушений протистояти всіляким внутрішнім кризам, думки європейських політиків та експертів щодо перспектив і необхідності його розширення не збігаються. Часто лунають заклики призупинити процес розширення, сконцентрувавшись на розв’язанні проблем всередині ЄС. Проте неможливо заперечувати дедалі більшу взаємозалежність між Євросоюзом та його сусідами на всіх рівнях, що вимагає пошуку взаємовигідних шляхів розв’язання як нагальних проблемних питань, так і вироблення довготермінової стратегічної позиції для реалізації власних інтересів.

Одним із таких сусідів є Україна, яка 24 серпня 2011 року відзначила 20-річчя проголошення незалежності. Звичайно, ювілейні дати не є показниками обов’язкового рівня досягнень тієї чи іншої країни, але є своєрідними віхами в аналізі успіхів та невдач держави в реалізації поставлених завдань.

Основний підсумок, який можна зробити після 20 років самостійного життя України, — це, нарешті, абсолютно чітке і свідоме проголошення нашою країною прагнення стати частиною Європейського Союзу й активний, послідовний рух у цьому напрямку. Я бачу справжній перелом, справжній стрибок як у налаштованості та діях керівництва України для наближення до ЄС, так й у сприйнятті самою Європою щирості й відповідальності задекларованих прагнень нашої країни, готовності Євросоюзу вести серйозну, змістовну розмову з Україною. Ключовим є також усвідомлення своєї європейської ідентичності українським народом, який розглядає європейські цінності як притаманні українському менталітету. Отже, здобуття незалежності відкрило українцям шлях не лише до утвердження своєї самобутності, а й до віднайдення свого європейського коріння, до розвитку спільних ціннісних орієнтирів.

Звичайно, це не означає, що вже сьогодні йдеться про вступ України до ЄС, і, до речі, важливо, що в нашого керівництва немає спокуси говорити про речі, які сьогодні неможливо реалізувати. Треба бути самокритичними. Усі чудово розуміють, що Європі не потрібні проблеми України на додаток до власних. Але допомога Євросоюзу нам необхідна. Наполеглива робота, яка вже розпочалася в Україні з модернізації економіки, адаптації законодавства до норм і стандартів ЄС, проведення соціально-економічних реформ, триватиме не один рік. Без досягнення певного рівня економічного та соціального розвитку країни, без дальшого закріплення демократичних цінностей неможливо претендувати на членство в ЄС. Україна готова докласти значних зусиль, вона це зараз наочно демонструє, але для нас важливо мати зворотний зв’язок, отримувати від Європи сигнал підтримки у відповідь.

Не зайвим буде нагадати, що саме Франція відіграла вирішальну роль у започаткуванні переговорного процесу щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, який, ми сподіваємося, має успішно завершитися до кінця цього року. Франція й зараз підтримує ідею поступового наближення нашої країни до ЄС, визнаючи її європейську ідентичність.

Очевидно, наразі ніхто не заперечує належності України до Європи. Це така ж європейська держава, як Швейцарія, Польща чи Норвегія. До того ж, її європейська сутність викликає значно менше питань, аніж деяких інших країн. На тлі поточних внутрішніх труднощів усі ми чітко розуміємо, що одна із «проблем» України — це її розміри та так звана питома вага. Зрозуміло, що інтегрувати Україну важче, аніж менші країни.

Проте я залишаюсь переконаним у тому, що, якщо Україна досягне сумісності з ЄС, членство буде неминучим. Ми цілковито свідомі того, що наш європейський вибір має бути підтверджено на практиці, тобто реформами.

Із задоволенням констатую, що дедалі зростає кількість і, я би сказав, якість політологів та політиків, які сходяться на думці, що Україна є ключовим елементом реорганізації Європейського континенту, навіть наріжним каменем майбутньої Європи. Тому, мабуть, до України й така висока вимогливість.

Багата і квітуча Україна як частина ЄС потрібна не лише українцям, вона потрібна також Європі. Це — фактор політичної, економічної, міграційної, безпекової стабільності Європейського континенту. Це основа регіональної й міжнародної рівноваги, модернізації та демократичного розвитку держав-сусідів Євросоюзу. Я переконаний, що Європа усвідомлює також важливість економічного й сільськогосподарського потенціалу України для інвестування, просування своїх ринків до інших країн, отримання доступу до нових ресурсів.

Продовження метеріалу читайте на першій шпальті в сьогоднішньому номері "Дня"

Джерело: «День»