ДЕНЬ. Чи не зарано Україна твердить, що буде впливовим гравцем у ЄС

Другий саміт Східного партнерства, який відбувся наприкінці минулого тижня у Варшаві, продемонстрував існування серйозних ціннісних розбіжностей між Європейським союзом і країнами, охопленими цією польсько-шведською ініціативою. Особливо очевидно це проявилося в тому, що присутні на саміті лідери України, Молдови, Грузії, Азербайджану та Вірменії не підписалися під ухваленою всіма країнами ЄС декларацією про ситуацію у Білорусі. В цьому документі лідери 27 країн ЄС висловили глибоку стурбованість у зв’язку із погіршенням ситуації щодо прав людини, демократії, верховенства права, засудили триваюче зниження рівня свободи преси і закликали до звільнення і реабілітації всіх політичних в’язнів.

Тим часом у спільній декларації Варшавського саміту Східного партнерства відзначається, що Східне партнерство базується на спільності цінностей і принципів свободи, демократії, поваги до прав людини і фундаментальних свобод, а також на верховенстві права. Як повідомив «Дню» один із білоруських опозиціонерів Олександр Лебедько, Україна була проти ухвалення такої декларації.

І тепер у багатьох європейських столицях виникає і, очевидно, й далі виникатиме запитання, наскільки щирою є українська влада у європейському виборі, який передбачає дотримання у першу чергу названих вище цінностей. І тут мають рацію представники українських неурядових організацій, які брали участь у конференції Східного партнерства під назвою «До європейської спільноти демократії, процвітання і сильного громадянського суспільства», яка відбулася 29 вересня у Варшаві. Заступник директора міжнародного центру політичних досліджень Максим Борода відзначив, що в Україні поділяють цінності. «Але у нас вони на папері, тим часом як у ЄС діють на практиці. Тому не треба пропагувати цінності, а примусити, щоб вони працювали в країнах Східного партнерства», — підкреслив він.

Між Києвом і Брюсселем виникають розбіжності у розумінні мети підписання угоди про асоціацію. «Результатом наших спільних із Європейським Союзом зусиль вже найближчим часом має стати укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це крок до Європи, в якій буде більше свободи. Свободи торгівлі. Свободи обміну послугами. Свободи пересування капіталу та робочої сили», — заявив Президент України Віктор Янукович у своєму виступі перед учасниками саміту.

І при цьому він жодного разу не згадав про фундаментальні цінності, на яких базується Євроспільнота, до якої прагне приєднатися Україна. А тут останнім часом в української влади з’явилося багато проблем, які можуть завадити підписанню Угоди про асоціацію та Поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA) з ЄС на саміті в грудні цього року. Про це відверто заявив на прес-конференції після закінчення саміту польський прем’єр-міністр Дональд Туск. На запитання журналістів, чи не зашкодив суд над Юлією Тимошенко прагненням України наблизитися до ЄС, він сказав: «Ми вважаємо, що погане ставлення до опозиції і порушення стандартів дуже серйозно впливають на ці прагнення й можуть вплинути на переговори». Про серйозну стурбованість справою Тимошенко говорили Президент Ради Європейського Союзу Херман ван Ромпей і Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Зокрема, Ван Ромпей зазначив: «Ми висловили наше занепокоєння долею колишнього прем’єр-міністра та наше неприйняття можливого вибіркового використання правосуддя щодо колишніх членів уряду». Президент Ради ЄС додав, що «це серйозне питання у наших відносинах, і ми дуже ясно висловилися щодо цього. Ця стурбованість має важливе значення і братиметься до уваги».

І на тлі цих заяв європейських високопоставлених чиновників досить дивним є наполягання Києва зафіксувати в Угоді про асоціацію перспективу членства в ЄС. Як можна говорити про такі речі, коли в Україні ставиться під питання фундаментальні засади демократії, свободи слова, верховенства права? Цілком зрозуміло, що владі треба діяти так, щоб взагалі не виникало цих питань, а потім, згідно з правилом з «більше» за «більше», вимагати більшого від ЄС. 

Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на сторінці "ДЕНЬ ПЛАНЕТИ" в матеріалі Миколи СІРУКА

Источник: «День»