Андрій КУРКОВ про позов Вадима Колесніченка до письменника Винничука: Надія – на адекватну реакцію суспільства
Днями депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко подав позов на письменника та публіциста Юрія Винничука за образу честі, гідності й ділової репутації. Про це ЗМІ повідомив сам письменник. За словами літератора, у середу на його адресу надійшла постанова Дарницького райсуду Києва (суддя Вовк Є.І., секретар Шамрай І.В.) щодо направлення позовної заяви Вадима Колесніченка за підсудністю до Личаківського райсуду Львова. Утім, Винничук каже, що причини позову вінне розуміє. «У моїх статтях я писав лише про Вадіка Калєснічєнка – провокатора і брехуна. І ніколи жодним словом не міг образити таку поважну персону, як Вадим Колесніченко», - запевнив Винничук журналістів.
Як виявилося, ображений можновладець й сам вже не пам’ятає, щосаме зачепило його честь. У розмові з «Коментарями», Колесніченко сказав таке: «На блозі "Української правди" десь в січні або лютому він (Винничук – Авт.) щось бовкнув на мою адресу. Я почекав, дав коментарі, бачу - він не змінює своєї точки зору. Я і запропонував йому в суді довести, що те, що він поширює, є правдою». Слід відзначити, що блогу Винничука на зазначеному депутатом сайті не знайшлося.
Сам письменник висловив думку, що обвинувачення стосується його художньо-публіцистичних праць, котрі він друкує під псевдонімом Юзьо Обсерватор на одному з львівських сайтів. Політична сатира автора містить й інших героїв: Чечьотків, Табаковіч, Дон Вітторіо тощо. «Якщо так далі піде, то подадуть на мене до суду й усі решта», - говорить автор.
До речі, скандал довкола змісту творів Юрія Винничука цього року спалахнув уже вдруге. Ще у січні комуніст Леонід Грач подав заяву до прокуратури, в якій стверджував, що один із нецензурних творів автора, поширений через мережу, має порнографічний характер та містить заклик до повалення існуючого ладу.
Правознавці запевняють, що з юридичної точки зору існування позову регіонала цілком можливе. «Якщо Колесніченко вважає, що його права порушені, він має право вимагати захисту у судовому порядку», - констатував Сергій Римар, старший юрист адвокатської компанії «Правочин» у розмові з газетою «День». Однак, довести, що герой зображений Вннничуком – реальна людина, буде непросто. «У творах автора є алегоричні порівняння й змінені прізвища, - пояснює голова Української юридичної спілки Олег Березюк, - якщо депутат наполягатиме на тому, що мова йде саме про нього, це буде визнанням того, що він такий самий, як герой». «Що ж тоді спростовувати?», - додав він. Адвокати одноголосно заявили, що рішення у цій справі повністю залежить від суду. «Усі ми розуміємо, у якій країні ми живемо та яку судову практику маємо – рішення може бути неправомірним», - відзначив Березюк.
Нагадаємо, що минулого року набула розголосу історія про переслідування Марії Матіос, яке, щоправда (вочевидь, через обурення громадськості), згорнули.
Письменник та журналіст Андрій Курков називає подібні позови «маячнею». «Письменники – це частина відкритого суспільства й вони мають право коментувати все що завгодно. У них ширші права, ніж у журналістів. Тож, нападки на літераторів – це наступ на свободу слова в чистому вигляді», - підкреслив він. Окрім того, Курков висловив свою недовіру судовій системі. «Всупереч обіцяній реформі, суд і досі виносить політичні, а не юридичні рішення, - заявив він, - це свідчить про відсутність правового суспільства». Надію письменник покладає на активну частину громадян, адже саме вона, на його думку, рефлексує раціонально. «Якби у випадку з Матіос не було реакції суспільства – невідомо чим би все закінчилося. Саме завдяки тому, що такі випадки стають загальновідомими, ініціатори переслідувань дають задній хід», - зауважив Курков.
Джерело: День