У Кодаку виявили артефакти часів його будівництва
Під Дніпропетровськом завершилася міжнародна археологічна експедиція, що займалася розкопками фортеці Кодак. Протягом тижня її учасники - студенти та вчені Дніпропетровського національного університету ім.О.Гончара і Вроцлавського університету досліджували два розкопи загальною площею двісті квадратних метрів. Перший їх них був на території колишнього кріпосного посаду, другий - заклали на зрізі земляного валу. Роботи велися, незважаючи на дуже спекотну погоду - з цього приводу самі історики жартували, що «археологія - сувора дама, яка вимагає жертв».
«Розкопки виявилися дуже ефективними, - розповідає науковий керівник експедиції з українського боку, професор НГУ Ірина Ковальова. - Ґрунт поступово знімався на «багнет» і ретельно досліджувався шар за шаром, всього ми заглибилися на чотири багнета». У культурному шарі вдалося знайти артефакти різних епох, найдавніші з яких належать до 1632-1635 років, тобто до часу будівництва фортеці Кодак. Це фрагменти кераміки, гутного скла, металевий казан, чорнильниця, лампадка, курильні трубки, натільні хрести, скляні намиста, торгові пломби, польські та прусські срібні та мідні монети.
«Наявність західноєвропейських монет свідчить про те, що у фортеці Кодак служили не лише поляки, а й німецькі найманці, що підтверджується письмовими джерелами. Водночас товарні пломби з рулонів матерії свідчать про жваві економічні зв'язки з європейськими країнами - Пруссією, Бранденбургом, Голландією і Францією, звідки в той час привозили сукно і оксамит», - говорить професор І.Ковальова. На її думку, в цілому знахідки на Кодаку свідчать про міцні зв'язки правобережної України з Європою, у той час як на лівому березі Дніпра простежується вплив Росії.
Цікаві результати дали розкопки кріпосного валу. З'ясувалося, що всередині були обшиті деревом підземні ходи і каземати, в яких зберігалися боєприпаси. Серед знахідок виявилося і невелике гарматне ядро - свідок бурхливої військової історії Кодака. Ця фортеця, побудована на першому порозі в закруті Дніпра, була опорним пунктом польської адміністрації на «східних кресах», поки її не захопили після тривалої облоги війська Богдана Хмельницького. «Розкопки на Кодаку, безумовно, варто було проводити, - погоджується професор Вроцлавського університету Павло Кончевський. - Дивно було дивитися і тримати в руках старовинні речі, які чотири століття пролежали в землі. Крім того, ми з цікавістю спостерігали, як працюють наші українські колеги і можемо сказати, що техніка розкопок дуже схожа. Думаю, що це тільки початок нашої співпраці, яку заклала міжнародна експедиція».
У довгостроковій перспективі наукового та культурного співробітництва двох сусідніх країн впевнений і голова Дніпропетровської облради Євген Удод. Він запевнив, що наступного року дніпропетровські археологи поїдуть до Вроцлава, щоб взяти участь у розкопках на території Нижньої Сілезії. За словами глави Дніпропетровської облради, результати нинішньої експедиції будуть відображені в спеціальній брошурі, а восени в одному з музеїв Дніпропетровська відкриється виставка артефактів, знайдених на Кодаку. Розкопки у старовинній фортеці тепер продовжать українські археологи.
Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ