Передбачення українського вченого підтвердив адронний коллайдер
Минуло 100 років від дня народження відомого вченого, який в науковій теорії пішов далі Альберта Ейнштейна. Видатний дослідник, заслужений діяч науки і техніки, доктор технічних наук, професор Дніпропетровського університету Михайло Іларіонович Дупліщев (1912-1993) був одним із корифеїв ракетно-космічної галузі.
Свою кар'єру ракетника він почав у 1948 році в королівському НДІ-88 під Москвою. Потім керував конструкторським бюро на Уралі, але найбільш плідним виявився період його роботи у дніпропетровському ДКБ «Південне», куди він приїхав у 1955 році. Тут довгі роки М.Дупліщев був заступником генерального конструктора і одним з провідних вчених фізтеху ДДУ, розповіла на прес-конференції його дочка Ольга.
Як теоретик і практик М.Дупліщев займався створенням експериментальної бази для випробувань ракетних систем. Він розробив спосіб нейтралізації одного з найнебезпечніших компонентів ракетного палива, а створена ним установка працює досі.
Величезний внесок вчений вніс в дослідження динаміки просторового руху і стабілізації траєкторії ракет, що дозволило помітно збільшити точність їх прицілювання.
М.Дупліщев - автор дев'яти підручників та понад 100 наукових праць, які дали потужний імпульс ракетно-космічній галузі. Однак найголовнішим науковим проривом стали дослідження вченого в рамках оптичного експерименту, який довів, що швидкість світла може перевищувати свою константу в 300 тисяч км/сек. Це відкриття настільки змінювало тодішні наукові уявлення, що АН УРСР не зважилася дати згоду на публікацію результатів робіт вченого, розповідає донька М.Дупліщева.
Як відомо, теорія відносності Альберта Ейнштейна спирається на принцип сталості швидкості світла як граничну величину швидкості руху електромагнітних хвиль. Експеримент для перевірки цього постулату виявився надзвичайно дорогим, але в його успіх повірив генеральний директор «Південмашу» Олександр Макаров і допоміг створити умови для наукових досліджень - лабораторну базу та спеціальну роторну установку. В результаті була доведена наукова спроможність балістичної теорії, яка не обмежує швидкість світла граничною величиною.
Спираючись на це відкриття, М.І.Дупліщев провів фундаментальне дослідження законів випромінювання та розповсюдження світла в просторі і зробив практичний крок для відкриття нової епохи в науці.
«Він був настільки захопленою людиною, що для проведення оптичних дослідів продав свою «Волгу» і замовив на Ленінградському оптико-механічному об'єднанні дві спеціальні дорогі лінзи», - згадує учень професора М.Дупліщева - Ігор Шпирка.
Він вважає, що в той час в Україні було два вчених, які вийшли на новий рівень розуміння фізичних процесів. «Відомий мислитель і дисидент Микола Руденко створив нове бачення того, як влаштований космос, а М.Дупліщев дав ключ до цього розуміння», - сказав І.Шпирка.
Тільки зовсім недавно наукові прозріння дніпропетровського вченого отримали підтвердження під час експерименту в Швейцарії.
«Під час дослідів на адронному колайдері фізикам вдалося розігнати елементарні частинки до швидкості, яка дещо перевищує швидкість світла, відзначає учень професора М.Дупліщева. - Відхилення дуже невелике, але такий результат у найближчому майбутньому здатний перевернути наші уявлення про Всесвіт».
До 100-річчя відомого вченого в Дніпропетровську вийшла в світ монографія, в якій викладаються теоретичні та експериментальні дослідження явищ випромінювання і поширення світла в просторі. Книга містить відгуки і спогади колег, а також численні фотографії, що розповідають про життєвий шлях М.Дупліщева.