У Рівному презентували анімаційну короткометражку про бранців гетто
Фільм про поневіряння євреїв, «замкнених» у гетто під час Другої світової війни, презентували в Рівному. Це документальна анімація, коментують автори стрічки, і знята вона у форматі кліпу. А серед аудиторії, на яку розрахована короткометражка – діти та підлітки.
«Приречені: історія рівненського гетто» - це фільм-некролог. Він про тих, хто загинув лиш тому, що був євреєм, коментує автор сценарію, директор ГО «Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» Максим Гон.
Рівненське гетто - одна з «білих плям» в історії міста. У довоєнні роки Рівне було багатомовне, полікультурне, а його мешканці сповідували різну віру. Однак війна все змінила. Після розстрілу рівненських євреїв в урочищі «Сосонки» у листопаді 1941 року в грудні 1941 року на території міста було створено гетто. Туди потрапили майже 5 тисяч євреїв. В основному, ремісники.
Їх вигнали з власного дому і поселили в одному з найбідніших районів вздовж колій у районі залізничного вокзалу. В одній кімнаті тулилося по 9 людей. Вони страждали від недоїдання, холоду і важкої праці. Там були і молоді, і старі, і діти, які з 14 років також змушені були працювати. Гетто в Рівному проіснувало 8 місяців. А 13 липня 1942 року нацистська влада здійснила акцію його ліквідації. Понад 5 тисяч мешканців гетто відвезли у напрямку Костополя та розстріляли.
Сюжет фільму побудували на поодиноких спогадах тих, кому пощастило вижити. А також монографіях. У стрічці поєднана документалістика і анімація. Тим часом головною героїнею фільму є 14-річна Єва, яка потрапила в гетто. Її діалог із мамою триває упродовж всього фільму.
Разом із тим під час підготовки фільму його автори знайшли рівнянку, чия мама у дитинстві дружила з сусідською дівчинкою-єврейкою. Коли ж родину виселили, ходила до подруги в гетто. Але лише один раз, бо було дуже страшно. А потім зв’язок обірвався…
Ця стрічка покликана відродити пам’ять про рівненське гетто, на території якого сьогодні відсутні будь-які меморіальні знаки. Адже з його ліквідацією закінчилася єврейська сторінка історії міста, розповідають автори.
«У нас цікава аудиторія – діти. Матеріал, який ми прагнемо до них донести, трагічний. Але ми не хотіли шокувати глядачів. Мали на меті розповісти основну канву без жахаючих картин, - пояснює Максим Гон. – Саме тому використовували спогади, документальні матеріали. А дівчинка Єва з’явилася у фільмі для того, щоб діти з кимось себе асоціювали».
Документальну анімацію знято в межах проекту «Створення інструментів боротьби з антисемітизмом та ксенофобією» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Фільм планують презентувати у школах та університетах.
Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне