В Україні створюється інститут громадських радників
26-29 листопада у Чернігові і Києві відбувся форум громадських радників і міжнародна конференція «Громадські радники: спільнота та розвиток».
Нещодавно підготовлені громадські радники (параюристи) обмінювалися досвідом, мали можливість поспілкуватися з представниками Міністерства юстиції, системи безоплатної правової допомоги, місцевого самоврядування, міжнародними експерти та неурядовими організаціями.
Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк назвав роль громадських радників архіважливою. Зокрема, в контексті взаємодії їх із системою безоплатної правової допомоги (БПД). Така взаємодія, в першу чергу, може стосуватися вивчення правових потреб громад, правопросвітництва, проведення навчальних заходів та забезпечення доступу до правової допомоги.
«Аби робота громадських радників була більш ефективною, виступатиму з ініціативою надати представникам цієї потужної спільноти офіційного статусу», - підкреслив Бонюк.
Цю подію з увагою і зацікавленістю сприйняли і самі громадські радники. Анатолій Лісняк, характеризуючи форум сказав, що все було дуже чітко і конструктивно, розпочинаючи з інформаційного листа до підписання меморандуму. А Галина Калініна звернула увагу на те, що ми повинні доносити людям, що їх життя можуть змінити тільки вони, розповідати їм про їх права і навчити відстоювати свої інтереси і свого міста.
Сергій Потьомкін, згадуючи вислів Екзюпері про єдину розкіш, якою є людське спілкування, наголосив: «Мені б хотілося, щоб спільнота громадських радників стала дійсно зразком спілкування та відносин в соціумі, основою, яка закладе підвалини в майбутнє України».
А відносини, звісно, бажають бути кращими. Дійсно, бо при так званій інтернет-обізнаності, сучасна людина не вміє працювати з інформацією, перевіряти її достовірність і правильно використовувати.
Громадський радник може допомогти в такому розібратись. Як би банально це не звучало, знання – це не те, що отримується, це те, що здобувається. А правові знання – це сила та інструмент, до якого треба ставитись інструментально.