П’ять років без "українського Паганіні"
4 липня 2009 року пішов з життя Богодар Антонович Которович – відомий український скрипаль, диригент, один із засновників сучасної української скрипкової школи. Удостоєний звання Народного артиста УРСР і лауреата премій імені Т. Г. Шевченка та В. І. Вернадського, що за життя зробив вагомий внесок у розвиток світової й вітчизняної музики.
Богодар Которович розпочав свій музичний шлях ще школярем. Закінчив музичну школу у Львові, рік навчався у Львівській консерваторії. Звідти потрапив до Московської консерваторії імені П. І. Чайковського. Перших успіхів молодий Которовиіч досяг ще у студентські роки: завоював дві премії на конкурсах ім. Нікколо Паганіні в Генуї та ім. Дж. Енеску у Бухаресті.
А вже через 20 років працював у складі журі конкурсу ім. Нікколо Паганіні та багатьох інших міжнародних конкурсах, таких як: італійський ім. Р.Ліпіцера, датський ім. Нільсена, польський ім. С. Венявського, російський ім. П. І. Чайковського, німецький ARD. Богодар Антонович до сьогодні залишається єдиним скрипалем, що двічі грав на відомій скрипці «Cannone» Нікколо Паганіні за межами Італії.
Український скрипаль приділяв багато уваги розвитку вітчизняної музики. У 1984 році створив інструментальний ансамбль «Київські солісти», а 1995-го відкрив Перший міжнародний конкурс юних скрипалів у Харкові. Також Богодар Антонович є одним із засновників української скрипкової школи, випускники якої до сьогодні дивують своєю майстерністю увесь світ.
Про творчість Которовича знято телефільми. Українське радіо і фірма «Мелодія» зробили записи музики Баха, Бетховена, Вівальді, Мендельсона, Сібеліуса, Скорика, Хачатуряна у виконанні Богодара Антоновича.
Згадуємо Богодара Антоновича разом з його учнями й донькою.
Колишній учень Богодара Которовича Олександр Спренці розповідає про маестро: «Богодар Антонович володів тим, що називають харизмою. Він не просто навчав студента, а одразу намагався виховувати артиста, давав можливість учневі бути самостійним, розвивати його індивідуальність… Пригадую, коли ми разом із Богодаром Антоновичем на запрошення відомого музиканта Ієгуді Менухіна поїхали в Австралію викладати в Сіднейській консерваторії, в клас до Которовича поступив дуже талановитий австралійський китаєць Джи Мі Ма. Якось він приніс на урок відому скрипкову п’єсу й кілька разів заграв її, весь час в одному місці беручи невірну ноту. Педагог делікатно поцікавився, чому той раз у раз бере фальшиву ноту. Учень відповів, що, мовляв, саме таку ноту грає в записі знаменитий віртуоз Яша Хейфець! У відповідь Богодар Антонович запитав учня: «Скажи, будь ласка, чого ти більше хотів би для себе: незабаром стати великим Джи Мі Ма чи назавжди залишитися маленьким Яшею Хейфецем?» На що китаєць відповів: «Ясна річ, великим Джи Мі Ма!»
Про напружений графік та працьовитість Богодара Антоновича згадує донька Мирослава: «Коли треба було в короткий термін підготуватися до виступу, для нього важливим ставав червоний олівець. Ним він робив у нотах різні позначки, це йому дуже допомагало зосередитися. Бувало, що для якогось твору не вистачало часу, тоді жартував: «Ну що, позаймаюся на концерті». Він був виконавцем такого рівня, що цілком міг сконцентруватися прямо на концерті. І завжди це було блискуче, довершено.»
В одному з інтерв’ю сам Б. А. Которович зізнався:
«Пам’ятаєте, коли Паганіні зображували на портретах зі скрипкою, то за ним часто художники малювали диявола, який грає... Можливо, скрипка мстить чужим. Знаєте, після того концерту я двічі потрапляв до лікарні, навіть пережив стан коми. У мене було оніміння кількох суглобів на пальцях (саме це змусило Которовича назавжди відмовитися від сольних концертів як скрипаля. — ред.).».
Ганна Калаур, Національний університет «Острозька академія», Тетяна Столярова, Харківська державна академія культури
Літня школа "Дня"
Читайте більше про Богодара Антоновича в матеріалах "Дня": «Моменти істини» Богодара Которовича, Український Паганіні