Страшний сон колаборанта

Що відвертішим стає Владімір Константінов, то більше «таємниць», про які кримчани здогадувалися і раніше, він видає

Спікер російського кримського парламенту Владімір Константінов має звичай іноді на честь якихось «свят» проводити уроки в Научненській школі Бахчисарайського району, в якій сам колись вчився. Так було і цього разу, коли в Криму святкували 7-му річницю їхньої «конституції». Газета парламенту описала цю подію з надмірним пафосом: «просторий клас, залитий світлом, хлопці в ошатній шкільній формі — білі сорочки, сині пуловери і темні брюки (у дівчаток — спідниці)...»

Зрештою потрібно погодитися з твердженням газети, що Владімір Константінов має величезний педагогічний талант, хоча і заявив на самому початку, що «я не педагог, а будівельник». Ніхто б крім нього не зміг би так точно і красномовно розставити всі крапки над «і», як він це зробив на цьому уроці. У газеті це описано так: «глава законодавчої влади вперше зізнався: напередодні 18 березня, вже в Москві, йому наснився страшний сон: він разом з Сергієм Аксьоновим чекають у приймальні президента, але виходить якийсь чиновник і каже: «Все скасовується!». «Я прокинувся в холодному поту», — посміхається сьогодні спікер...»

Це зізнання спікера «парламенту» учням його школи перекреслило всі колишні пишні слова про «кримську весну», коли-небудь сказані чиновниками всіх рангів, про кримський «референдум», «повернення в рідну гавань», «вибір народу» і «тридцятирічну мрію про повернення на батьківщину».

Виявляється, навіть в останній день перед анексією Криму спікер, за Фрейдом, розумів, що все, що відбувається — це фейк, що немає ніякої ні законності, ні закономірності. Навіть уві сні, навіть у день «приєднання» Криму, навіть після нічого не значущого «референдуму» «герої кримської весни» усвідомлювали, що подіями рухає виключно воля московських чиновників, і якщо вони захочуть — «кримська весна» буде продовжена, або ж не захочуть — то «все скасовується!» І ніякий «референдум», ніякі «герої», ніяке «волевиявлення народу» нічого не змінять...

Проте в день «7-річчя кримської конституції» чиновники наговорили ще багато такого, у що кримчани навряд чи повірять. У тій же газеті йдеться: «Група людей на чолі зі спікером парламенту дні і ночі, без сну і відпочинку, трудилася над основними постановами...» Кримчани-то знають, що було зовсім не так. Що Крим вже був заповнений російськими військами, на честь яких через рік і встановили «свято» День військ спецоперацій. І що документи тієї весни «дні і ночі, без сну і відпочинку» готували не «група людей на чолі зі спікером», який просто ховався у родичів, як раніше розповідав, а група російських «радників», які наводнили будівлю ще української Верховної Ради АРК, а спікер при них був всього лише зіц-головою. Саме тому «герої кримської весни» зараз так пафосно фантазують про «державний переворот» і «громадянську війну».

І що відвертішим стає Владімір Константінов, то більше «таємниць», про які кримчани здогадувалися і раніше, він видає. У виступі на урочистому засіданні президії, присвяченому «7-річчю конституції», він тільки підтвердив те, про що давно писали незалежні засоби масової інформації, що кримська конституція просто списана з конституцій інших регіонів Росії. Спікер сказав: «Текст конституції Республіки Крим був розроблений у вкрай стислі терміни... При цьому слід подякувати фахівцям з російських регіонів, що зробили нам неоціненну допомогу в розробці тексту конституції...» Мова тут йде саме про тих «радників», про які говорилося вище.

Напередодні дня конституції в Криму такі ж «єдині парламентські уроки» провели інші члени президії. При цьому вони наговорили дітям такого, що надовго замутить незрозумілими парадоксами їхні молоді голови. Наприклад, у Старокримській загальноосвітній школі № 2 Кіровського району з дітьми та педагогами поспілкувався «заступник спікера» Едіп Гафаров. Говорячи «про джерело конституційного права республіки» віцеспікер «забув» про незаконність її розробки і прийняття, тобто про фактичну відсутність для неї якого-небудь «джерела».

«Віцеспікер» Володимир Бобков у колишній українській гімназії Сімферополя, яку тепер називають Сімферопольською академічною гімназією, розповів юним кримчанам «про принцип відповідності положень основних законів Російської Федерації і її суб’єктів». Відповідності!? Тобто про те, що закони суб’єктів не можуть суперечити законам федерації. Чому ж тоді «спікер парламенту» Владімір Константінов в уже згаданому виступі доводив, що в Україні неправомірно вимагали відповідності конституції кримської автономії положенням Конституції України, а сепаратистську конституцію від 6 травня 1992 року називав «договором з Україною»,  її скасування — неправомірним актом. Він говорив, що конституції, написані в українському Криму, відображали, перш за все, ступінь протистояння з Києвом, а нинішня фіксує взаємодію його з Москвою. Тому що «спікер» знає, що за протистояння з Києвом ніхто в автономії не постраждав, як і розуміє, що б з ним було, якби він надумав протистояти Москві. Тому ніхто з «героїв» зараз не наважується не те що протистояти, а навіть суперечити їй. Ось і всі їх «величезні повноваження».

«Заступник спікера» Алла Пономаренко, вручаючи кримчанам нагороди, заявила, що «Основний закон Криму увібрав в себе кращий досвід минулого і відкрив нові можливості для відродження духовних і культурних цінностей нашого народу. Ми повинні зміцнювати єдність народів півострова, базуючись на спільності нашої історичної долі...» Однак забула, мабуть, відзначити, що «кращий досвід минулого» і «спільність історичної долі» полягали у знищенні всіх форм державності кримськотатарського народу, в депортації одних представників народів, після якої представники інших народів радісно вселялися в їхні відібрані будинки. А «кращий досвід нинішнього» полягає в репресіях проти корінного народу за ознаками релігії і національності, ігноруванні їхньої мови, освіти і культури та продовженні русифікації та асиміляції.

Алла Пономаренко стверджувала, що «день прийняття конституції Криму це завершення процесу входження республіки до складу Російської Федерації на законодавчому рівні», але промовчала про те, що ні міжнародне право, ні уряди більшості країн світу, ні міжнародні організації цього «входження» не визнали і заперечують проти нього, вимагають відновлення юрисдикції України, що само по собі говорить про неправовий характер їхньої «конституції».

Страшний сон колаборанта

Страшний сон колаборанта

Що відвертішим стає Владімір Константінов, то більше «таємниць», про які кримчани здогадувалися і раніше, він видає

Спікер російського кримського парламенту Владімір Константінов має звичай іноді на честь якихось «свят» проводити уроки в Научненській школі Бахчисарайського району, в якій сам колись вчився. Так було і цього разу, коли в Криму святкували 7-му річницю їхньої «конституції». Газета парламенту описала цю подію з надмірним пафосом: «просторий клас, залитий світлом, хлопці в ошатній шкільній формі — білі сорочки, сині пуловери і темні брюки (у дівчаток — спідниці)...»

Зрештою потрібно погодитися з твердженням газети, що Владімір Константінов має величезний педагогічний талант, хоча і заявив на самому початку, що «я не педагог, а будівельник». Ніхто б крім нього не зміг би так точно і красномовно розставити всі крапки над «і», як він це зробив на цьому уроці. У газеті це описано так: «глава законодавчої влади вперше зізнався: напередодні 18 березня, вже в Москві, йому наснився страшний сон: він разом з Сергієм Аксьоновим чекають у приймальні президента, але виходить якийсь чиновник і каже: «Все скасовується!». «Я прокинувся в холодному поту», — посміхається сьогодні спікер...»

Це зізнання спікера «парламенту» учням його школи перекреслило всі колишні пишні слова про «кримську весну», коли-небудь сказані чиновниками всіх рангів, про кримський «референдум», «повернення в рідну гавань», «вибір народу» і «тридцятирічну мрію про повернення на батьківщину».

Виявляється, навіть в останній день перед анексією Криму спікер, за Фрейдом, розумів, що все, що відбувається — це фейк, що немає ніякої ні законності, ні закономірності. Навіть уві сні, навіть у день «приєднання» Криму, навіть після нічого не значущого «референдуму» «герої кримської весни» усвідомлювали, що подіями рухає виключно воля московських чиновників, і якщо вони захочуть — «кримська весна» буде продовжена, або ж не захочуть — то «все скасовується!» І ніякий «референдум», ніякі «герої», ніяке «волевиявлення народу» нічого не змінять...

Проте в день «7-річчя кримської конституції» чиновники наговорили ще багато такого, у що кримчани навряд чи повірять. У тій же газеті йдеться: «Група людей на чолі зі спікером парламенту дні і ночі, без сну і відпочинку, трудилася над основними постановами...» Кримчани-то знають, що було зовсім не так. Що Крим вже був заповнений російськими військами, на честь яких через рік і встановили «свято» День військ спецоперацій. І що документи тієї весни «дні і ночі, без сну і відпочинку» готували не «група людей на чолі зі спікером», який просто ховався у родичів, як раніше розповідав, а група російських «радників», які наводнили будівлю ще української Верховної Ради АРК, а спікер при них був всього лише зіц-головою. Саме тому «герої кримської весни» зараз так пафосно фантазують про «державний переворот» і «громадянську війну».

І що відвертішим стає Владімір Константінов, то більше «таємниць», про які кримчани здогадувалися і раніше, він видає. У виступі на урочистому засіданні президії, присвяченому «7-річчю конституції», він тільки підтвердив те, про що давно писали незалежні засоби масової інформації, що кримська конституція просто списана з конституцій інших регіонів Росії. Спікер сказав: «Текст конституції Республіки Крим був розроблений у вкрай стислі терміни... При цьому слід подякувати фахівцям з російських регіонів, що зробили нам неоціненну допомогу в розробці тексту конституції...» Мова тут йде саме про тих «радників», про які говорилося вище.

Напередодні дня конституції в Криму такі ж «єдині парламентські уроки» провели інші члени президії. При цьому вони наговорили дітям такого, що надовго замутить незрозумілими парадоксами їхні молоді голови. Наприклад, у Старокримській загальноосвітній школі № 2 Кіровського району з дітьми та педагогами поспілкувався «заступник спікера» Едіп Гафаров. Говорячи «про джерело конституційного права республіки» віцеспікер «забув» про незаконність її розробки і прийняття, тобто про фактичну відсутність для неї якого-небудь «джерела».

«Віцеспікер» Володимир Бобков у колишній українській гімназії Сімферополя, яку тепер називають Сімферопольською академічною гімназією, розповів юним кримчанам «про принцип відповідності положень основних законів Російської Федерації і її суб’єктів». Відповідності!? Тобто про те, що закони суб’єктів не можуть суперечити законам федерації. Чому ж тоді «спікер парламенту» Владімір Константінов в уже згаданому виступі доводив, що в Україні неправомірно вимагали відповідності конституції кримської автономії положенням Конституції України, а сепаратистську конституцію від 6 травня 1992 року називав «договором з Україною»,  її скасування — неправомірним актом. Він говорив, що конституції, написані в українському Криму, відображали, перш за все, ступінь протистояння з Києвом, а нинішня фіксує взаємодію його з Москвою. Тому що «спікер» знає, що за протистояння з Києвом ніхто в автономії не постраждав, як і розуміє, що б з ним було, якби він надумав протистояти Москві. Тому ніхто з «героїв» зараз не наважується не те що протистояти, а навіть суперечити їй. Ось і всі їх «величезні повноваження».

«Заступник спікера» Алла Пономаренко, вручаючи кримчанам нагороди, заявила, що «Основний закон Криму увібрав в себе кращий досвід минулого і відкрив нові можливості для відродження духовних і культурних цінностей нашого народу. Ми повинні зміцнювати єдність народів півострова, базуючись на спільності нашої історичної долі...» Однак забула, мабуть, відзначити, що «кращий досвід минулого» і «спільність історичної долі» полягали у знищенні всіх форм державності кримськотатарського народу, в депортації одних представників народів, після якої представники інших народів радісно вселялися в їхні відібрані будинки. А «кращий досвід нинішнього» полягає в репресіях проти корінного народу за ознаками релігії і національності, ігноруванні їхньої мови, освіти і культури та продовженні русифікації та асиміляції.

Алла Пономаренко стверджувала, що «день прийняття конституції Криму це завершення процесу входження республіки до складу Російської Федерації на законодавчому рівні», але промовчала про те, що ні міжнародне право, ні уряди більшості країн світу, ні міжнародні організації цього «входження» не визнали і заперечують проти нього, вимагають відновлення юрисдикції України, що само по собі говорить про неправовий характер їхньої «конституції».