НЕВIДОМЕ ПРО ВIДОМЕ
55 років тому, 8 травня 1943 року, в Національну оперу України під час вистави влучила бомба.
За свідченнями очевидців, під час окупації Києва німецький диригент Брюкнер ставив у опері 9-ту симфонію Бетховена. Хор та оркестр, де сиділи й наші, й німецькі музиканти, виконували «Обніміться, мільйони!». Блюзнірство? Чи визнання геніального композитора, якого недолюблював сам Гітлер?
Брюкнер з’явився в опері на початку 1942 року. Відразу вилучив із репертуару українські опери та опери Чайковського. На мові оригіналу дуже швидко було поставлено «Лоенгрін» і «Тангейзер» Вагнера, «Кармен» Бізе, «Аїду» й «Отелло» Верді, «Богему» Пуччині. В репертуар увійшла й класика оперети. Однак у симфонічних програмах збереглися і Бетховен, і Чайковський. Саме ці програми возили в Рівне тішити слух гауляйтера Коха.
Музиканти досі згадують про Брюкнера як про великого майстра. Й розвіюють легенди стосовно того, що перед репетиціями диригент клав пістолет біля партитури для остраху артистів. Адже в оркестровій ямі разом із флейтистом Смирновим, тромбоністом Лабуренком, валторністами Казанцевим і Туром сидів концертмейстер Тоні Расстендер, віолончелістка Бергхель Сунегард — з Німеччини, на сцені співали солісти Цинєв і Шведов, а також Франц Вагнер — із Аахєну. До чого тут пістолет, про який колись писала «Літературна Україна»?
Анатолій Кузнєцов, згадуючи окупаційний Київ у книзі «Бабин Яр», писав, що одного дня артисти опери тікали хто куди прямо в театральних костюмах, на ходу розмазуючи грим.
Це було 8 травня 1943 року. Йшло друге відділення «Лоенгріна». Того часу Ірина Хорошунова, завсідник гальорки (інші місця були забиті німецькими офіцерами) вела щоденник. Його фрагменти надруковано в журналі «Хроніка–ХХ». Дівчина писала, що під час короткого бомбардування одна з бомб прошила купол опери і впала в дванадцятому ряду партеру. Чотирьох офіцерів було вбито, чоловік десять поранено.
Будівлю відремонтували дуже швидко, а реконструкція оркестрової ями
значно поліпшила акустику в залі.