«Яка це розкіш – все життя розпочинати!»

У Львові тривають два знакові мистецькі заходи

Два мистецькі проекти, присвячені ювілейній річниці відновлення Незалежності України, представлені у Національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Це виставка «Кримські сонети» блискучого художника-імпресіоніста Яна Ціонглінського у Палаці Лозинського та експозиція абстрактних асоціативних скульптур Михайла Дзиндри, розгорнута просто неба –  у парковому просторі палацу Потоцьких.

КРИМ – ЦЕ УКРАЇНА

У салоні Палацу Лозинського демонструють 30 пленерних етюдів Яна Ціонглінського (1858 – 1912), створених на початку 1900-х під час подорожей Кримом. Художник обожнював Крим та подорожі, часто гостював у приятеля в Ялті, бував у Гурзуфі та Бахчисараї. Захоплений сонетами Адама Міцкевича, назвав цей цикл робіт «Кримські сонети».

Анонсуючи виставку, її організатори зазначали: «Художник з академічною освітою, наділений природою надзвичайним почуттям кольору, Ян Ціонглінський направляв свою творчість на пошук гри кольорів, цікавився питаннями кольору і світла, сприйняття їх уночі. Малював швидко сміливими і впевненими мазками, передаючи глядачеві, з одного боку, меланхолійний настрій, а з іншого боку, вибухову кольорову гаму». Наводять втілювачі проєкту і слова самого художника: «Ніколи не кваптеся завершувати, а намагайтеся якомога більше побачити, якомога більше починати. Яка це розкіш – все життя розпочинати!».

ЗАПОВІВ СВОЇ ТВОРИ УКРАЇНІ

Щодо садово-паркової абстрактної пластики на території Палацу Потоцьких, то цю виставку «У відкритому просторі» її організатори вважають «своєрідним оммажем до виставкової діяльності Михайла Дзиндри в 1970-х роках біля його помешкання в США».

Михайло Дзиндра (1921 – 2006) – художник, графік, скульптор, архітектор. Народився у с. Демня на Львівщині.

З 1951 року проживав з родиною у США. З 1963 року виставляв свої роботи в Українському народному домі. У той час познайомився з Олександром Архипенком, часто відвідує сучасні американські музеї. Цілком переосмислює свою творчість і, як наслідок, знищує чи не всі свої рукотвори. Знову починає працювати тільки через 5 років – 1968-го. Тоді з'являється його «Печерна людина», створена у модерністській манері та в новому для Дзиндри матеріалі – бетонній суміші. 

1991 року, після проголошення Незалежності, Михайло Дзиндра повертається в Україну. Привозить 800 скульптор, для яких власним коштом будує Музей модерної скульптури у селищі Брюховичі, що неподалік Львова.

Всередині приміщення – суцільний виставковий простір площею півтори тисячі квадратних метрів, де розміщено всі 800 композицій – це монументальні садово-паркові скульптури, мініатюри, рельєфи та плоскорізьби.

У жовтні  2005 року музей відкрили для відвідувачів. Через рік, 8 вересня 2006-го, Михайло Дзиндра помер. За заповітом художника, майже всі його скульптурні твори перейшли у власність держави – Львівській національній галереї мистецтв.

«День незалежності України – знакова подія у житті українського народу, що спонукала видатного майстра сучасної скульптури Михайла Дзиндру повернутися на батьківщину після 47 років еміграції, – розповідають у ЛНГМ. – За часи незалежності до появи Музею модерної скульптури у Брюховичах автор організовував кілька виставок у просторах нашого міста. Уперше за два останні десятиліття скульптури Дзиндри знову опиняються у центрі Львова, щоб нагадати поціновувачам сучасної скульптури, як органічно ці твори вписуються у відкритий простір міста».

Обидві виставки – «Кримські сонети» та «У відкритому просторі» можна оглянути до 26 вересня.