У стилістиці періоду Другої світової війни

Кропивницький митець відреагував на повномасштабне вторгнення рф сатиричними плакатами

Нещодавно у кропивницькому художньому музеї представили три актуальні роботи – плакати на тему російсько-української війни члена національної Спілки художників України Анатолія КІМНАТНОГО. Митець розповів «Дню» історію їх появи. Він пригадує свій стан 24 лютого: «Як й у, мабуть, більшості, це був шок, тому що я не вірив у те, що це можливо взагалі. Шок і великий стрес – десь на тиждень був такий стан. Але потім зародилося внутрішнє творче бажання, бо все ж таки ми всі маємо щось робити, якось реагувати. Художники почали втілювати своє бачення цих подій».

«Передусім для мене як для викладача історії мистецтва це було дуже схоже на Другу світову війну, але тільки герої, на жаль, змінилися. Якщо раніше вони були позитивними героями картин, плакатів, то зараз з точністю до навпаки стали негативними, – каже Анатолій Кімнатний. – Узагалі мені ближче реалістичне мистецтво, тому ось ці надбання соціалістичного реалізму я вирішив використати й переосмислити. Мені подобається мистецтво того періоду й навіть хотілося підкреслити, щоб стилістика творів була схожа на плакати часів війни 1939 – 1941 - 1945 років. На мою думку, не все радянське було поганим. Вважаю, там були гарні традиції реалістичного мистецтва. Хоча це була певна кон’юнктура, але все ж таки зберігалися традиції. З іншого боку, звичайно, не давали розвиватися в інших напрямах, їх вважали  буржуазними й так далі…»

До слова, хоч ідея таких робіт у кропивницького митця виникла майже з перших днів повномасштабного вторгнення, все ж серед місцевих першим був не він, розповідає пан Анатолій: «Наскільки я знаю, першою з кропивницьких митців була Ольга Краснопольська, яка почала створювати плакати в техніці комп’ютерної графіки, стала викладати свої твори в соціальні мережі, я приєднався трошки пізніше».

Митець також ділиться, що загалом авдиторія його погляд на путінську «спецоперацію» сприйняла позитивно. Певні зауваження були не щодо оцінок героїв, а щодо того, чи ясно донесена ідея через візуальні образи. «Для мене був важливий ще один момент: плакатів і зараз створюється багато, і раніше вони створювалися у великих кількостях, тому було важливо не повторитися, а запропонувати якусь більш-менш оригінальну ідею. Начебто це вийшло», – вважає Анатолій Кімнатний. Він також міркує над новими роботами, але їхня тональність уже, очевидно, буде інакшою. «Якщо на початку повномасштабної війни для нас головним антигероєм був президент рф, негатив і наше обурення були більш спрямовані на нього особисто, то зараз це більше відчуття, пов’язані з трагічними подіями окупованих міст України. Тут уже не до жартів. Це більш серйозна тема. Але плани продовжити є», – завершує розмову пан Анатолій.