Розвивати українську художню традицію

У Національному музеї Тараса Шевченка у Києві відкриють експозицію «У пошуках ідентичності»

Проєкт, що його представлять завтра, 27 жовтня, є продовженням виставок «У пошуках ідентичності-І» (Львівський палац мистецтв, липень 2017), «Мій SACRUM» (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, квітень 2019) та «Ой, у полі жито …» (Музей Івана Франка Франка. Львів, жовтень 2020).

«День» відслідковував всі ці події. І от що на одній із виставок сказала куратор і автор ідеї проєкту, науковець, кандидат мистецтвознавства, професор Львівської національної академії мистецтв Галина Новоженець: «Як сучасний художник і викладач живопису, відвідую велику кількість виставок і стверджую, що в Україні є дуже багато високопрофесійних художників. Але в наше, українське, мистецтво поступово переміщається те, що, припустимо, 20 років тому було в Німеччині й Австрії, потім у Польщі... І ми тішимося, що робимо великий крок у мистецтві. Але ж губимо оту свою національну лінію... Вважаю, що для того, аби бути модерним, прогресивним, сучасним, не обов’язково йти по чиїхось слідах. Треба сказати своє слово!  Я зібрала авторів з різних міст України, і, до речі, навіть зібрати тих авторів було непросто, бо не є так багато майстрів, котрі би ставили собі за завдання проблеми розвитку української художньої традиції в живописі. Власне, не на рівні теми, не на рівні етно, а суто формального порядку. Мені б дуже хотілося, щоб українське мистецтво мало своє обличчя і при цьому було б абсолютно модерним, інтегрованим у європейське. Я як викладач Академії мистецтв, звичайно ж, не хочу бачити українське мистецтво тільки на рівні «шароварщини», але все ж хочеться, щоб на професійному рівні воно мало український код».

Отже, проєкт «У пошуках ідентичності» об’єднав творчість живописців різних поколінь із різних куточків України та діаспори, що у формальний спосіб розвивають українську художню традицію, не прив’язуючись при цьому тематично до національної історії, етнографії, побуту. Ідеться про українське мистецтво ХХІ століття, стилістично налаштоване на українство, про творчість,  закорінену в українській сакральній та народній естетиці. «Спостерігаємо, що сучасне мистецтво візуально стало національно непізнавальним, – говорить Галина Новоженець. – Оглядаючи зали міжнародних виставок, губимось у здогадках: який народ подарував світові той чи інший мистецький твір чи, принаймні, у якій частині світу його створено? Тотальний наступ глобалізаційних процесів, їхнє безцеремонне втручання в культуру і мистецтво різних країн руйнує тканину мистецької творчості, позбавляючи її національної ідентичності. Звертаючись до історії, зауважимо, що українська культура не вперше постає перед проблемою творення ідентичної мистецької мови – це артанійська та трипільська культури, козацьке бароко, неовізантизм, авангард початку ХХ століття.

Авторитетні постаті по різні боки Дніпра пропагували споріднені ідеї. «Живіть змістом старої минувшини, її формою і будьте сполучниками її з новими проявами, з новими ідеями…» – вважав Георгій Нарбут. Суголосну тезу проголошував Михайло Драган: «Митці станули на становищі повороту до старих традицій, щоб тим самим здобути сильну підставу для української мистецької творчості». В українському мистецтві сьогодні спостерігаються полярні процеси. На думку мистецтвознавця Ореста Голубця, «особливість нинішньої української ситуації полягає в унікальному роздвоєнні ключових орієнтирів: з одного боку – усе ще чуже, відверто космополітичне та безмірно іронічне мистецтво західного зразка, з другого – дисонансні до навколишніх глобалізаційних тенденцій місцеві процеси самоідентифікації, прагнення віднайти в мистецтві сьогодення національні ментальність і характер».

У четвертому етапі проєкту  «У пошуках ідентичності», що його представляють  в Національному музеї Тараса Шевченка , беруть участь Володимир Патик (Львів), Василь Химочка (Київ), Дмитро Стецько (Тернопіль), Денис Струк (Львів), Іва Павельчук (Київ), Галина Новоженець (Львів), Андрій Ментух (Гданськ), Сергій Савченко (Одеса), Петро Гончар (Київ), Павло Ковач (Ужгород), Петро Бевза (Київ), Остап Патик (Львів), Роман Яців (Львів), Віктор Ігнатьєв (Одеса), Ірма Осадца (Торонто), Володимир Луцик (Львів), Денис Савченко (Лінц), Люба Лебідь-Коровай (Львів), Віктор Погорєлов (Харків), Ігор Романко (Львів), Лідія Боднар-Балагутрак (Гюстон), Оксана Андрущенко (Львів), Віктор Косаревський (Київ).

Відкриття експозиції відбудеться о 19:00 в приміщенні експозиційно-виставкового залу «Атріум». Виставка триватиме до 11 листопада.

Слідкувати за проєктом можна на сторінці в Facebook "У пошуках ідентичності / In The Search Of Identity".

Фото «Дню» надали організатори проєкту.