Поміняєш карбованець на гривню - "заробиш" долар

Грошова реформа увірвалася в життя населення України одразу після літніх відпусток. Мовляв, розслабилися мільйонери - і годі. З 2 по 16 вересня народ міняв наявні в обігу карбованці на адекватні, без п'яти нулів суми в гривнях. (Максимальна одноразова - 100 мільйонів). Обмін, як і обіцяв уряд, пройшов ніби під наркозом - безболісно. Та навіть хто не встиг - не спізнився.

Карбованцеві "загашники", що залишилися після 16 вересня, можна було поміняти в обласних управліннях НБУ. Час ішов, однак громадян, котрі похапцем міняли "дерев'яні" на нову національну валюту, чомусь не меншало. Осінні місяці змінювались зимовими, "віддзвенів" капіж, і ось сьогодні, 1 березня, обмін повинен припинитися. Потік "міняйл", як я передбачав, повинен був розтанути, ніби сніг. Та на величезний мій подив, до останнього дня управлінням НБУ Києва й області щодня проходить 300-500 тих, що запізнились. У провінції в середньому - 200. І суми несуть чималі.

Днями у Вінниці з'явився громадянин з 330 мільйонами карбованців, що виручені нібито за автомобіль... А в січні там же трапився інший випадок. Жив-був, але хворів дідусь. Довго хворів і... не розмовляв. Так і помер мовчки, не розповівши родичам, де саме заховав чесно зароблені ... 80 мільйонів. Невтішні родичі шукали-шукали й таки знайшли...

Згоден - чого в житті не буває, та за півроку можна було відрити всі карбованцеві скарби на городах, відшукати їх у припалих пилом комодах та глухих підвалах, навіть не маючи дедуктивних здібностей Шерлока Холмса. Але, як сказав поет: "Якщо зірки загоряються - значить, це комусь потрібно". Якщо черга в обласних управліннях НБУ не тане навіть навесні - це теж комусь на руку. Кому?

Звідки у людей можуть з'являтися такі значні заощадження? Нові карбованці не друкують, а старі повинні зберігатися за міцними замками... Якщо, звісно, не запускати їх назад заради такого симпатичного круговороту асигнацій у природі.

Чи триватиме він після 1 березня? У прес-центрі НБУ України відповіли, що Державна комісія з проведення грошових реформ ухвали з цього питання остаточно не прийняла.

У пресі зараз промайнула думка про те, що непогано було б розширити мережу обмінних пунктів, щоб стареньким, тим самим, котрі забувають, де й скільки закопують, не треба було далеко їхати, страждати-переживати... Якщо це трапиться, серед таких бабусь, певно, виявиться чимало знайомих старшого касира Запорізького обласного управління НБУ, котра винесла під спідницею (куди охорона не зазирає) 2 мільярди карбованців? Що по переведенні - $10000. Чим не "бізнес"?

Поміняєш карбованець на гривню - "заробиш" долар

Поміняєш карбованець на гривню - "заробиш" долар

Грошова реформа увірвалася в життя населення України одразу після літніх відпусток. Мовляв, розслабилися мільйонери - і годі. З 2 по 16 вересня народ міняв наявні в обігу карбованці на адекватні, без п'яти нулів суми в гривнях. (Максимальна одноразова - 100 мільйонів). Обмін, як і обіцяв уряд, пройшов ніби під наркозом - безболісно. Та навіть хто не встиг - не спізнився.

Карбованцеві "загашники", що залишилися після 16 вересня, можна було поміняти в обласних управліннях НБУ. Час ішов, однак громадян, котрі похапцем міняли "дерев'яні" на нову національну валюту, чомусь не меншало. Осінні місяці змінювались зимовими, "віддзвенів" капіж, і ось сьогодні, 1 березня, обмін повинен припинитися. Потік "міняйл", як я передбачав, повинен був розтанути, ніби сніг. Та на величезний мій подив, до останнього дня управлінням НБУ Києва й області щодня проходить 300-500 тих, що запізнились. У провінції в середньому - 200. І суми несуть чималі.

Днями у Вінниці з'явився громадянин з 330 мільйонами карбованців, що виручені нібито за автомобіль... А в січні там же трапився інший випадок. Жив-був, але хворів дідусь. Довго хворів і... не розмовляв. Так і помер мовчки, не розповівши родичам, де саме заховав чесно зароблені ... 80 мільйонів. Невтішні родичі шукали-шукали й таки знайшли...

Згоден - чого в житті не буває, та за півроку можна було відрити всі карбованцеві скарби на городах, відшукати їх у припалих пилом комодах та глухих підвалах, навіть не маючи дедуктивних здібностей Шерлока Холмса. Але, як сказав поет: "Якщо зірки загоряються - значить, це комусь потрібно". Якщо черга в обласних управліннях НБУ не тане навіть навесні - це теж комусь на руку. Кому?

Звідки у людей можуть з'являтися такі значні заощадження? Нові карбованці не друкують, а старі повинні зберігатися за міцними замками... Якщо, звісно, не запускати їх назад заради такого симпатичного круговороту асигнацій у природі.

Чи триватиме він після 1 березня? У прес-центрі НБУ України відповіли, що Державна комісія з проведення грошових реформ ухвали з цього питання остаточно не прийняла.

У пресі зараз промайнула думка про те, що непогано було б розширити мережу обмінних пунктів, щоб стареньким, тим самим, котрі забувають, де й скільки закопують, не треба було далеко їхати, страждати-переживати... Якщо це трапиться, серед таких бабусь, певно, виявиться чимало знайомих старшого касира Запорізького обласного управління НБУ, котра винесла під спідницею (куди охорона не зазирає) 2 мільярди карбованців? Що по переведенні - $10000. Чим не "бізнес"?