Олексій Кравчук: «Це дуже цікава робота!»

Львівський театр «І люди, і ляльки» завершив рік прем'єрною постановкою, взявши за основу поезії Сергія Жадана

Йдеться про виставу для дорослих "Різдво. Тризна", і цей сегмент (вечірніх постановок) Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» дуже активно розвиває упродовж кількох останніх років. Хоча й надалі до 80 відсотків вистав у репертуарі – для діток.  

 

 

«Різдво може бути різним, адже суть не в даті у календарі, – зазначено про нову постановку на ФБ-сторінці театру. – Суть в тому, чим ми цей день наповнюємо. Цьогорічне Різдво театр "І люди, і ляльки" наповнив роздумами про місце свята в тій історичній ситуації, у якій перебуває країна. Запрошуємо на прем'єрні покази вистави "Різдво. Тризна" за поезією Сергія Жадана. Найближчі – 13 та 27 січня о 19.00».

Власне, про останню прем'єру року – далі у розмові з директором театру Олексієм Кравчуком. Але не тільки. Також – про підсумки року 2021-го і чесність у репертуарній політиці

– Прем'єра пройшла дуже добре, – розповів «Дню» Олексій Кравчук. – Якщо говорити про постановчу групу, то сценограф – Ельвіра Босович, режисери – Надія Крат і Олексій Кравчук, спів та музичне оформлення – Людмила Зборовська.

– Як виник задум взяти в опрацювання саме поезії Жадана?

– Ідея належить Надії Крат. Це вона придумала цю річ і звернулася до мене з ідеєю. Я подивився матеріал. Насправді вийшла у нас дуже цікава робота, де існують, з одного боку, тексти Сергія Жадана, з другого – старовинний спів. Це постановка про нашу з вами пам'ять, про досвід, який нам дали Майдан і війна, але цю пам'ять ми втрачаєм через те, що в людей виникає звикання до певних речей. Отже, забуваються дуже важливі змісти.

 

– В часі новорічно-різдвяних свят, якщо брати до увагу репертуарну палітру театрів наших, все ж таки акцентується на оптимістичному, радісному, світлому. А у вас – "Різдво. Тризна". Не було побоювань, що публіка саме зараз не матиме бажання йти саме на цю виставу? Бо ж не всі хочуть заглиблюватися під час свят у проблеми.

– Ми не ставили перед собою цього питання. Бо тема, яка зазвучала у Жадані, для нас є дуже важливою. Глядач до нас прийшов!

– На початку Нового року пасує підсумовувати рік, що минув. То який він був для театру «І люди, і ляльки»?

– Насправді – дуже хорошим! Ми випустили дві прем'єри. Це «Сніжинка для Вовчика», яка здобула найвищу нагороду на фестивалі «Струс» у Львові. Також ми взяли участь у Міжнародному фестивалі у Вінниці "Подільська лялька" з виставами "Сніжинка для Вовчика" (онлайн) і «В гості до Сонечка» (офлайн). І кожна з цих постановок принесла театрові нагороду. А ще брали участь у міжнародних проектах (Україна – Польща – Білорусь). Щойно ми з вами говорили про виставу Жадана, яка теж для нас є дуже важливою. Тобто рік для нас був дуже насиченим і яскравим.

– Можливо, щось із творчих ідей поклали собі у скарбничку на наступний рік?

– Так! З'явилася у нас дуже класна і абсолютно нова ідея – бути чесними у виборі драматургічного матеріалу. Тобто не йти на жодні компроміси, які диктує сьогодення, не йти на якісь кичові справи, не кидатися за чимось дуже модним, але тимчасовим, не опускатися до рівня «інтелектуальної проституції». (Але це тільки наша, в театрі «І люди, і ляльки», внутрішня, думка. І виникла вона у нас якраз на основі двох прем'єрних постановок минулого року).

 

– На 2022-й плануєте роботу із запрошеними режисерами? Варто згадати бодай одну з останніх вечірніх, дорослих, постановок – «Діти Ноя» за Шміттом, про спасіння у глобальному сенсі, яку до вас приїздив ставити Михайло Урицький з Києва.

– Ні, із запрошеними режисерами наразі нічого не плануємо. Бо й фінансово це складно зараз. А от своїми силами хочемо поставити три казки (для денного репертуару) і одну вечірню сцену.