Не піддавався жодним впливам

У Львові представили ретроспективу Володимира Патика

Виставку «Діалог поза часом» з нагоди 95-ліття художника відкрили сьогодні, 9 жовтня, у Музеї Митрополита Андрея Шептицького, що на вул. Кривоноса, 1, – акурат у день народження Володимира Йосиповича Патика.

Володимир Патик (1926 – 2016) – народний художник України, лауреат Шевченківської премії, почесний громадянин Львова. Творчість Володимира Йосиповича вже понад 60 років є візитною карткою галицької малярської школи, а вперше свої картини Патик представив публіці 1954-го.

Він змалечку мріяв бути художником. У селянській родині Патика, де було четверо дітей, малювали всі. Але ні в кого, окрім Володимира Йосиповича, мистецької кар’єри не склалося. Мама намагалася відучити малого від такого захоплення, але він був впертим: «Буду художником!».

Один із перших його «монументальних» творів – пейзажі на побіленій до Великодня батьківській хаті. І намалював він їх... буряком («бо дуже того року були соковиті буряки...»), поки мама пішла святити паску. А потім зрозумів, що зробив зле, і втік із хати, бо був би битий. Але на Пасху прощаються всі гріхи...

У 14-річному віці, 1941-го, за два тижні до війни, поїхав із рідного села Чорний Острів до Львова – вступати до художньо-промислової школи (тепер – Коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім. Івана Труша). Із собою взяв малюнок із зображенням батьківського подвір’я. (Ця робота якимось дивом, як кажуть у сім’ї, збереглася досі). Вчителями майбутнього Шевченківського лауреата були Микола Федюк, Йосип Бокшай, Роман Сельський, Михайло Осінчук, Вітольд Манастирський.

Після закінчення Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (1953 рік) Патик постійно в подорожах – не пропускав жодної можливості відвідати Полтавщину, південь України, Карпати. А ще у його творчих маршрутах – Кольський півострів, Прибалтика, Урал, озеро Байкал, Середня Азія, Кавказ... І звідусіль привозив матеріал, який втілював у картини. Згодом додалися поїздки в Європу: Польща, Угорщина, Німеччина, Франція. Але особливо Патика цікавили «місця ван Гога», Париж та знайомство із полотнами видатних Сезанна, Ренуара, Дюфі.

«У Володимира Патика було дуже добре відчуття європейськості в організації картин, – розповів «Дню» мистецтвознавець Роман ЯЦІВ. – Він був дуже добре освічений у професійному сенсі, прекрасно знав досвід імпресіоністів, сезанністів, постімпресіоністів, й експресіоністи для нього не були чужі. Утім, він не піддавався  жодним впливам – завжди самодостатній і оригінальний. Картини Патика – це його серцебиття».

Виставлявся художник в Росії, Канаді, Японії. Багато його робіт зберігаються у музеях Канади, Киргизії, Київському національному художньому музеї, Музеї сучасного образотворчого мистецтва, Львівській галереї мистецтв, Національному музеї імені Андрея Шептицького, в обласних музеях України. Найближче оточення художника завжди говорило, що жити для Патика означає малювати, а малювати означає жити. А сам художник всі свої виступи, як правило, розпочинав зі слів: «Я – щаслива людина».

У показі «Діалог поза часом» –  понад 40 робіт митця, які ще  ніколи не виставлялись на огляд публіки, і це – пейзажі, ескізи, портрети та автопортрети.

Подія організована «Фундацією Володимира Патика» за підтримки Львівської обласної облдержадміністрації.

Відкриття «Діалогу поза часом» відбувалося під живий музичний супровід (Уляна Горбачевська – голос, концепція, Ігор Гнидин – ударні, Оксана Литвиненко – віолончель), і це були класика, джазові композиції та фольклор.

«Патик знав своє призначення змалечку, ще коли він на березі, у своєму селі, на мокрому піску патичком малював свій перший пейзаж»,– розповіла дружина Володимира Йосиповича Патика – пані Романа.

На заході було також представлено книжку про художника – роман-есей «Під знаком Дамоклового меча» (автор – Роман Горак).

Разом із багатьма поціновувачами творчості Майстра оглянути ретроспективу його робіт прийшли перші особи міста й області – мер Андрій Садовий та голова ЛОДА Максим Козицький.

Отримати задоволення від споглядання полотен Володимира Патика встигнуть всі охочі – виставка ««Діалог поза часом» триватиме місяць.