Лінгвістичні дива в ботанічному саду
Відкрилася інсталяція «Автономні зони поезії: розквіт слів»
Побачити в лілії — ліру, у відлизі — частування, а в тюльпані — поезію... І це не просто метафори. Творчість французького колективу ALIS засвідчує, що одні слова насправді можуть містити в собі інші, потрібно лише трохи «магічних трансформацій». Тепер, завдяки фестивалю «Французька весна в Україні» такими лінгвістичними чарівниками можуть стати всі охочі, завітавши до Національного ботанічного саду ім. М. Гришка. Саме там відкрито створену спеціально для столиці поетично-пластичну інсталяцію «Автономні зони поезії: розквіт слів».
«У РЕАЛІЗАЦІЇ ТА КОНЦЕПЦІЇ ІНСТАЛЯЦІЇ НАМ ДУЖЕ ДОПОМАГАЄ КОНТЕКСТ»
П’єр ФУРНІ, французький поет та режисер, 1982 року заснував ALIS (Association Lieux Images et Sons — Асоціація місць, зображень і звуків). За його словами, такі словесні трансформації колектив почав здійснювати ще 20 років тому, здебільшого використовуючи їх у власних виставах. А систематично над виставками вони працюють близько п’яти років. «Це напрочуд простий процес, адже досить просто «порізати» слово горизонтальною рискою, щоб створити нові слова. Кожну з отриманих половинок, у свою чергу, можна віднайти в інших словах», — розповідає митець.
Утім, насправді все не так просто. Спеціально для здійснення цієї «словесної магії» було розроблено типографію, шрифт, який допомагає одним словам ставати іншими. Крім того, є ще один спосіб «приховування слів» — їх називають «слова у вічку». Річ у тім, що слова, встановлені на певній відстані одне від одного і з різних перспектив, виглядають як окремі. Проте якщо стати в потрібному місці (митці завбачливо поставили там вічка, крізь які потрібно дивитися), то можна побачити, як два слова сполучаються і творять нове.
Ці лінгвістичні відкриття митці готують спеціально до кожної виставки. «Ви бачите, що ми в ботанічному саду, і тут все відповідає і саду, і весні. Іноді бувають частини інсталяцій, які можуть використовуватися залежно від контекстів, зокрема bleu і ciel («синє небо»), що тематично влилося в нашу інсталяцію, і ми його використали знову. А щодо цих напівслів, то там простіше, бо є ціла база даних слів, які можуть перетворюватися на інші, але все одно щоразу це тематичний індивідуальний підхід, — розповідає П’єр Фурні. — Наприклад, ми багато працювали з абатствами, у нас був там цикл інсталяцій, і намагалися якось тематично обіграти інсталяцію до життя ченців. Хоч там це було доволі складно зробити, тут простіше. Але щоразу в реалізації та концепції інсталяції нам дуже допомагає контекст». Тож що підготували французькі гості для українців?
ЩО ПРИХОВУЮТЬ У СОБІ НАЗВИ СВІТУ?
Словесно-візуальний проект на пагорбах Національного ботанічного саду ім. М. Гришка («Гірський сад») складається із п’яти тематичних поетичних зон. Символічно, що перша має назву «Плин часу» і в ній відвідувачі матимуть змогу побачити, як printemps («весна») стає francais (французькою). Є й інші перетворення: дні (jours) стають довгими (longs), ночі (nuits) стають теплими (tiedes), а сонце (soleil) — відпочинком (relax).
Інші тематично-поетичні зони мають назви: «Загубити голову» (там можна буде довідатися, що приховують у собі назви світу, зокрема як sud «південь» стає jeu «грою»), «Відродження» (слова пов’язані з відлигою, природою), «Суцвіття» (слова, що сховані у назвах квітів) і «Повертатися» (у якій назви тварин, діяльність яких пов’язують з весною, розкривають таємниці прихованих у собі слів: наприклад, у castor «бобер» приховано citoyen «громадянин»). Хоч інсталяція французькою, але зрозуміти її може кожен охочий — оскільки поруч стоять стенди, де міститься переклад усіх використаних слів. Крім того, там є і тлумачення цікавих французьких висловів на кшталт a coucher dehors, що буквально перекладається «спати просто неба», а означає «чудернацький, дивний».
І це лише частина лінгвістичних загадок, що їх приготувала команда французьких митців. Як саме здійснюються трансформації та якими є «слова у вічках» — дізнатися можна, відвідавши інсталяцію.
