Iменні аудиторії, іменний – стадіон...

Днями у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки було відкрито ще одну іменну аудиторію. Вона носитиме ім’я члена-кореспондента НАПН України, професора, доктора філософських наук Романа Арцишевського. Він навчався у Московському університеті імені Ломоносова. Закінчив заочно аспірантуру. В університеті працював викладачем на кафедрі політології і філософії, досліджував проблематику світогляду. Талановитий педагог, завдяки якому було створено Центр по підготовці підручників.

Незабаром нове ім’я має отримати і університетський стадіон «Спортивне ядро», його хочуть перейменувати на стадіон імені Віктора Завацького. Це людина-легенда, наставник не одного покоління фахівців галузі фізичного виховання і спорту, учений, який зробив чималий внесок у розвиток спортивної науки в Україні, так і за її межами. Свого часу я писала про нього як про перспективного молодого вченого тоді ще Луцького педінституту. Доктор біологічних наук, професор... Основний напрям наукової діяльності — відновлення і зміцнення здоров’я осіб різного віку засобами фізичної культури і спорту.

З людського погляду це дуже добре, що в університеті не забувають своїх колишніх викладачів, людей, які, власне, і творили його історію. Програма «Історія університету в особистостях», як повідомив ректор професор Анатолій ЦЬОСЬ, реалізується вже не перший рік.

«Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки — це сучасний заклад вищої освіти, науковий, освітній, культурно-мистецький, спортивний центр західного регіону України. Зрозуміло, що якісні показники діяльності — це підсумок кропіткої праці кількох поколінь професорсько-викладацького складу та адміністрації. Тому надважливо, з точки зору освіти, виховання і формування традицій, пам’ятати про тих науковців і педагогів, які зробили суттєвий внесок у розвиток університету. Зважаючи на ці міркування, реалізується програма «Історія університету в особистостях». Ми активно підтримуємо практику присвоєння навчальним аудиторіям, лабораторіям, музеям університету імені Лесі Українки імен знаних Лесиних людей! — каже Анатолій Цьось. — Ще в далекому 1989 році на базі тодішнього Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки спільно з Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка та Міністерством народної освіти УРСР було створено навчальну науково-дослідну лабораторію з вивчення життя і творчості Лесі Українки, або ж, як ми всі її звикли називати, — лабораторія Лесезнавства. Протягом багатьох років науковим керівником лабораторії був професор Олександр Рисак. На вшанування світлої пам’яті Олександра РИСАКА — провідного педагога, науковця, письменника, науково-дослідній лабораторії Лесезнавства присвоєно ім’я професора й підготовлено нову фотоекспозицію, присвячену його життєвому та творчому шляху...»

З 2005 року, за словами ректора, в навчальному корпусі G функціонує аудиторія імені професора Петра ЛУЦИШИНА, багаторічного очільника факультету міжнародних відносин. На базі навчально-наукового фізико-технологічного інституту Університету закріплено іменну аудиторію та музей ректора університету, відомого фізика-теоретика, професора, філософа, культуролога, заслуженого діяча науки і техніки, дійсного члена Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, почесного доктора Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України Анатолія СВІДЗИНСЬКОГО.

На факультеті іноземної філології іменних аудиторій декілька: професора Євгенії ГОРОТЬ, завідувачів кафедри прикладної лінгвістики Миколи КІКЕЦЯ, Марії ОЛІКОВОЇ. В головному корпусі університету відкрито виставковий центр та аудиторію імені Галини КУТУЗОВОЇ — провідної вченої у галузі педагогіки. На факультеті хімії, екології та фармації корпусу С встановлено пам’ятну дошку Олега ПАРАСЮКА.

Наразі ведеться активна підготовка до відкриття іменної аудиторії засновника юридичного факультету, видатного діяча освіти і науки, доктора юридичних наук, професора Валентина ДОЛЕЖАНА.

«Суспільство живе і розвивається, поки пам’ятає», — вважає професор Анатолій Цьось,  процитувавши патронесу університету Лесю Українку:

«Люди й покоління —

це тільки кільця в

ланцюгу великім

всесвітнього життя, а

той ланцюг порватися

не може».