Брилі, що пахнуть літом

«Секрети» солом’яних капелюхів – від народного умільця з Вінниччини

Володимир Прищепко з містечка Крижопіль працює електриком, але у вільний від роботи час займається соломоплетінням: виготовляє капелюхи різної форми і розміру, а ще вази для цукерок та шкатулки. А почалося все 40 років тому. «Я був ще юнаком. Якось пішов по воду до колодязя, – розповідає Володимир Прищепко. – Сусід теж прийшов і мені відразу припав до душі його солом'яний капелюх. Я йому витягнув води і кажу: "Гарний капелюх у вас, я б теж такого хотів". Він у відповідь: «Ходи, я тебе навчу, і сам будеш плести». Я зацікавився. Це якраз була літня пора. Я вижав серпом кілька колосків пшениці, склав рівненько, вибрав найдовші, прийшов до цього дідуся, і він мені показав, як плести стрічку із чотирьох соломинок. Пізніше я сам зрозумів, що можна плести із п'яти, шести та семи соломинок. Після того як я сплів стрічку, сусід взяв голку і нитку і показав, як зшивати капелюх».

Пан Володимир зізнається: коли робив капелюхи самостійно, багато разів помилявся, не все вдавалося, декілька разів починав плести і кидав, проте не хотів полишати це ремесло. Свій перший капелюх майстер зберігає до сьогодні. «Найголовніше вчасно заготовити солому. Зараз якраз настала ця пора. Я заготовляю лише пшеничну солому. Щоправда, зараз на полях злаки висівають так, щоб стебло було низьке, а колосок довгий. Для майстрів потрібно, щоб саме стебло було довге. Я їду в місця, де пролягає лісосмуга, або є тінь і холодок. Нажинаю пучки, вдома на обійсті розстеляю їх і перебираю солому, залишаю якомога довші стебла. Потім вона висихає. Перед тим як почати плести, пучки соломи замочую на кілька хвилин у ванні. Після цього беру чотири соломини і починаю плести стрічку», – ділиться Володимир Прищепко.

Майстер говорить, що в цьому ремеслі необхідно мати терпіння. Для солом'яного капелюха необхідно плести стрічку завдовжки 20 - 24 метри. Пан Володимир за годину виплітає 4 метри солом'яної стрічки: «Готову стрічку закручую в рулон, потім, коли шию, знову замочую її у воді. Далі беру голку та нитку і починаю зшивати капелюх, за годинниковою стрілкою, починаючи від маківки. Жіночі солом'яні капелюхи плету з оздобленням квітами чи листочками, можу зробити в іншому кольорі»

За своє життя виготовив кілька сотень капелюхів, розповідає пан Володимир. Багато роздаровував. «Моя дружина ціле літо на роботу ходить лише в солом'яному капелюсі. Він екологічний, добре захищає від пекучого сонця, легкий. В Україні зараз якраз відроджується традиція солом'яних капелюхів. Багато людей цікавляться, замовляють для виступів народні ансамблі», – каже він.

Капелюхи крижопільського майстра відомі в Італії, Польщі та Румунії. В його сім'ї більше ніхто не займається соломоплетінням, а для нього це в радість. Каже, хотів би передати комусь це ремесло: «Солом'яні вироби довго зберігаються. Капелюхи можна прати. Солома нічим не обробляється і в такому золотистому кольорі вона зберігається роками».