Європа і нові виклики

Днями в межах XI Київського безпекового форуму відбулася дискусія на тему «Загрози європейській демократії та безпеці. Східноєвропейська криза». Як відомо, зараз у багатьох країнах популярність набирають популістські, націоналістичні, ліві сили, за які виборці віддають дедалі більшу кількість голосів. Це засвідчили результати виборів у Німеччині (де правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» набрала понад 13% голосів), Італії (де лівопопулістський рух «П’ять зірок» набрав понад 30% голосів), Угорщині (де перемогу здобула правоконсервативна партія чинного президента Віктора Орбана «Фідес» із 49% голосів). «День» зібрав найцікавіші думки експертів щодо цієї тенденції, а також щодо інших загроз для безпеки Європи.

БРАК ІДЕЙ

На тенденції розпаду традиційних партій наголосив міністр закордонних справ Чехії (2007— 2009, 2010—2013 рр.) Карел ШВАРЦЕНБЕРГ, який зазначив, що такі процеси відбуваються в Німеччині, Італії, Франції, а також у Чехії. Популістські та екстремістські політсили приходять на політичну арену через те, що традиційні партії, які постали наприкінці XIX ст. — ліберали, соціал-демократи, християнські, — за останні 50 років «не показали нових ідей». «Коли вам дають на сніданок чай, який уже заварювали двічі або тричі, ви не станете його пити, і, певна річ, не станете купувати ідеї, які декілька разів, як з’ясувалося, не спрацьовують», — наголосив він. Популісти ж скористалися тим, що сучасні лідери не розуміють проблеми нового покоління, і завойовують виборців тим, що є «не нудними». «Люди небайдужі цікавилися політикою раніше — за часів пані Тетчер або пана Міттерана, адже вони були цікавими особистостями. А сьогодні ми бачимо доволі сірих політиків і не маємо яскравих особистостей»,— пояснив він, навівши як приклад президента своєї країни Мілоша Земана і прем’єр-міністра Андрія Бабіша.

У ЧОМУ СЕКРЕТ УСПІХУ ОРБАНА

Директор Центру європейських добросусідських студій Петер БАЛАШ розповів про секрет перемоги на парламентських виборах в Угорщині минулими вихідними партії Віктора Орбана «Фідес». За словами Балаша, більшість виборців — 52% — усе-таки проголосувала проти чинного президента, але завдяки угорському законодавству про вибори на основі 48% голосів партія президента отримала дві треті місць у парламенті. Він пояснив, що ця політсила, на відміну від інших, не опублікувала передвиборчої програми. При цьому єдине, на що була спрямована риторика «Фідес», — тема біженців та мігрантів. Експерт підтвердив, що три роки тому був безпрецедентний наплив мігрантів, але головним чином вони прагнули потрапити до Німеччини, водночас «ніхто навіть не хотів залишатися в Угорщині, бо мова дуже складна, а зарплати низькі».

Доповідач також розповів, що перемогу Орбана уможливила роздробленість опозиції. «Але ми й недооцінили потужність пропаганди, яка буда спрямована на сільську місцевість. Дуже схоже на Брекзит... коли певні верстви населення дуже сприйнятливі для популістської риторики, — наголосив Балаш і додав: — Вони дуже інтенсивно працювали на сільську місцевість, де люди не знають іноземних мов, не мають інтернету, читають єдину місцеву газету, і 90% цих газет належить урядові».

Депутат Європейського парламенту від Німеччини Йоахим ШУСТЕР у своєму виступі торкнувся теми відносин України та ЄС і навів два своїх висновки з огляду на питання стабільності. «Зараз економіка України перебуває на низькому рівні, і існує високий рівень бідності. Але, з іншого боку, необхідно також наступними роками говорити про те, щоб ми прискорювали економічне зростання і розподіл, щоб різні верстви населення могли отримувати переваги від цього. Тут буде багато зусиль з боку МВФ і ЄС», — сказав Шустер. Він також завив, що боротьба з корупцією в Україні «якимось чином була дещо призупинена», і це призвело до певних наслідків — 600 млн макроекономічної допомоги не було виплачено.

НА ЧОМУ «ГРАЮТЬ» ПОПУЛІСТИ

Європейські країни, відколи закінчилася Друга світова війна, розбудували певні конституційні системи, які захищали громадянські права та свободи людей, і сьогодні ці здобутки потрапили під загрозу через дві небезпечні тенденції в Європі: націоналізм і популізм, — таку думку висловив міністр національної оборони Республіки Польща (2007 — 2011) Богдан КЛІХ. «Популістські рухи грають на страхах людей, на певних настроях, використовуючи їх у своїх інтересах як інструменти для власного зиску, підриваючи конституційний порядок і час від часу порушуючи механізм взаємоконтролю противаг», — пояснив експерт, додавши, що це створює таке тло, на якому порушуються ідеї суспільного плану, а це є великою загрозою. Кліх навів дані дослідження Freedom House, де оцінюються процеси трансформування у 29 демократичних країнах після 1999 року, і згідно з якими 2018 року другий рік поспіль виникає більше консолідованих авторитарних систем, аніж консолідованих демократій — як у Європі, так і в Євразії. «Серед 28 країн у 18 спостерігається відкат від демократичних принципів і норм», — сказав він. В Євразії тенденція може характеризуватися як поширення насильницького авторитаризму, а в Центральній та Східній Європі — це радше нова версія відходу від лібералізму. При цьому неліберальний підхід — що характеризується протестами громадян, публікацією критичних статей у частині ЗМІ, непідконтрольних уряду, критичними зауваженнями в соцмережах та відкритість людей для надмірних інспекцій і перевірок з боку урядових структур, прояви дискримінації в питаннях працевлаштування — це також спостерігається в програмах популістських партій, кількість яких у Європі з 2000 року майже подвоїлася — із 33 до 63.

Карел Шварценберг до цього додав, що «будь-які популісти мають відпрацьовувати свої гроші, і вони не дивляться ні наліво, ні направо», а «роблять свою політику такою, щоб вона була приваблива для всіх».