Східному партнерству – 10. Що далі?

Цьогоріч десятиріччя започаткування польсько-шведської ініціативи Східного партнерства відзначали досить скромно. З одного боку не було саміту глав держав країн-учасниць цього партнерства: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України, з іншого боку — лідерів Європейського Союзу. Натомість у країнах Східного партнерства та в деяких країнах ЄС упродовж місяця проводять різні конференції про роль цієї ініціативи в зближенні згаданих шести країн із Євросоюзом. Зокрема, днями в Києві було проведено міжнародну конференцію «10 років Східного партнерства: від досягнень до майбутнього», яку спільно організували Фонд Конрада Аденавера в Україні, проєкт «Громадська синергія», Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» та Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

І треба відзначити що інтересу до цього заходу додало участь у конференції людей, причетних до започаткування цієї ініціативи, як чиновників, так і представників громадянського суспільства шістьох країн Східного партнерства.

Керівник представництва Фонду Аденавера в Україні Габріеле БАУМАНН, виступаючи українською мовою, наголосила на важливості Східного партнерства і тому, що воно має позитивний вплив на розвиток країн його учасниць. За її словами, цю ініціативу не слід розглядати лише як  співробітництво  між країнами Східного партнерства та ЄС, але вона стосується того, що робиться всередині країни.

Вона також додала, що останніми роками бачить прогрес у відносинах між Україною, Грузією і Молдовою, які почали зустрічатися на постійній основі та робити спільні проєкти.

«У ІНТЕРЕСАХ ЄС, ЩОБ УКРАЇНА БУЛА УСПІШНОЮ»

Тим часом голова комітету в закордонних справах Верховної Ради України Ганна ГОПКО наголосила на тому, що Україні потрібно більше конкретики щодо перспективи членства в ЄС і диверсифікації в межах Східного партнерства, де одні країни зацікавлені в отримані безвізового режиму, а інші в приєднанні до ЄС.

На її думку, важливо на саміті Україна—ЄС, який відбудеться 8 липня в Києві, нашій країні мати чіткі сигнали від ЄС, які мобілізують політичний клас на реалізацію реформ. «У інтересах ЄС, щоб Україна була успішною», — наголосила пані Гопко.

Зі свого боку, народний депутат, співголова Парламентської асамблеї ЄС — Східні сусіди  ЄВРОНЕСТ Україна Борис ТАРАСЮК звернув увагу на те, політика Східного партнерства була кроком уперед порівняно з Політикою європейського сусідства, але, зауважив він, вона не стала пріоритетом для центральних інституцій ЄС ні для Європарламенту.

Водночас народний депутат зазначив, що вигоду від політики Східного партнерства отримують пересічні громадяни, України, Грузії і Молдови завдяки запровадженню безвізового режиму.

Я за те, щоб політика Східного партнерства продовжувалась і від неї вигравали не депутати, а громадяни, наголосив Тарасюк.

«ЧОМУ Б УКРАЇНІ НЕ ЗАПРОПОНУВАТИ ПРІОРИТЕТИ ДЛЯ КРАЇН СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА»

Посол Східного партнерства, Міністерство закордонних справ Польщі Ян ХОФМОКЛ теж поділяє думку українського народного депутата, що Східне партнерство має бути привабливим для громадян. А для цього, на його думку, потрібно дозволити країнам —  учасницям цієї ініціативи брати участь у процесі ухвалення рішень, щоб політика була відкрита для шести країн, вони могли створювати секретаріат і ротаційне президентство в Східному партнерстві, як це має місце в ЄС. «Чому б Україні не запропонувати пріоритети для країн Східного партнерства на саміт Україна—ЄС», — зазначив пан Хофмокл.

Він також вважає, що робота над виконанням реформ стосується обох сторін, країн-учасниць Східного партнерства та ЄС.

«СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО ЗМІНИЛО ПОЛІТИЧНУ МАПУ В ЄВРОПІ»

Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства (2010—2014) Штефан ФЮЛЕ в своєму виступі наголосив, що десять років це час не лише святкувати, а й робити оцінки, що було добре, а що погано і які уроки винести на майбутнє, базуючись на амбіціях українців та інших народів цього регіону.

На його думку, Східне партнерство змінило політичну мапу в Європі, оскільки для країн ЄС стала важливою історія країн Східного партнерства.

Водночас він зауважив, що багато політиків не зрозуміє, що Східне партнерство надало Україні більше гнучкості та простору для дій, ніж якби вона йшла самостійно.

Пан Фюле також чи не найголовнішою помилкою ЄС назвав те, що в євроспільноти була абміційна й консенсусна політика щодо Східного партнерства, але не було такої ж амбіційною  та консенсусної політики щодо Росії.

Іншою помилкою, на його думку, є не надання ЄС перспективи членства для України. Для Чехії, пояснив він, «було легко стати членом ЄС, оскільки ми мали реалістичну мету й тому й Україні потрібно дати такі самі прагнення».

Чи не найцікавішою на згаданій конференції була панель під назвою «Яке бачення майбутнього Східного партнерства після 2020?». Інтерес до неї додала присутність представника влади, а саме заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара, який був свідком народження Східного партнерства. «Я розумію, що ця ініціатива є важливою як додатковий інструмент наближення держав Східного партнерства до ЄС, який не має закривати дорогу до Євросоюзу», — зауважив він.

Ян ПЄКЛО: Те, що Україна заплатила велику ціну за європейські цінності і тому заслуговує гідного ставлення, що означає перспективу членства в ЄС. Посилаючись на польський досвід, він зазначив, що без перспективи вступу в ЄС країні було б складно досягти критеріїв членства

На його думку, ЄС має допомогти країнам, які підписали Угоду про асоціацію і прагнуть інтеграції, імплементувати Угоду, адже реалізація змін, зокрема в Україні, боротьба з корупцією, подолання бідності, реально допоможе ЄС.

«Це має бути політика, мета якої вступ до  ЄС і для цього мають бути відповідні фінанси та чіткі механізми, як цього досягти», — наголосив Боднар.

За його словами, багато чого можна зробити, що було б корисним для Східного партнерства і держав, які прагнуть до ЄС.

Це, продовжив він, по-перше, запровадження ровмінгу, що було б корисним і європейцям, які приїздять у країни Східного партнерства, і навпаки тим, хто їде в ЄС.

По-друге, це цифровий ринок, і ми очікуємо від Європейської комісії аналіз нашої дорожньої мапи, як рухатися.

По-третє, проєкт виробництва електромобілів, і це конкретна справа, яка створює додаткові робочі місця  і допоможе інтегруватися в ЄС.

По-четверте,  молодіжні обміни і створення відділень європейського коледжу в Україні.

По-п’яте, участь країн Східного партнерства в межах проєкту ПЕСКО чи залучення до співпраці в межах іншої системи безпеки.

По-шосте, розвиток транспортних коридорів, ловкости, дешеві поїзди. 

Не говорити просто, наголосив Боднар, що існує Східне партнерство, а що воно має стати частиною ЄС для країн, які за виконання умов можуть стати членами ЄС.

Заступник міністра висловив сподівання, що конкретні пропозиції будуть озвучені на 21-му саміті Україна—ЄС у Києві 8 липня.

«ПОТРІБНО БІЛЬШЕ СПІВПРАЦЮВАТИ, ЩОБ ДОСЯГТИ БІЛЬШИХ ЗМІН»

Посол з особливих доручень Департамент Східної Європи та Центральної Азії міністерства закордонних справ Швеції Сігне БУРГСТАЛЛЕР у своєму виступі зауважила, що Східне партнерство не досягло свого потенціалу, потрібно більше співпрацювати, щоб досягти більших змін і збільшити стійкість країн-учасниць.

На її думку, розвиток Східного партнерства залежить від багатьох чинників, але найбільше від амбіцій і прагнення країн.

Водночас вона зауважила, що з одного боку в Східному партнерстві не йдеться про розширення, але з другого — це не виключається.  «Якщо країни готові трансформуватись і наближатись до ЄС, тоді важливо збереження політики відкритих дверей ЄС», — зазначила пані Бургсталлер.

Водночас вона зазначила, що ЄС має продовжувати підтримувати реформи відповідно до реального прогресу не на словах, а справах. А Східне партнерство має фокусуватися на людях у регіоні, реформи приносити відчутні результати для народів у країнах Східного партнерства. «Кожен має виграти від трансформації суспільства, і це включає гендерну рівність»,   — наголосила пані Бургсталлер.

«ЗА ДЕСЯТЬ РОКІВ УКРАЇНУ БУДЕ ЗАПРОШЕНО ДО ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ВСТУП ДО ЄС»

Посол Польщі в Україні 2016—2019 Ян ПЄКЛО згадав у своєму виступі Майдан і те, що Україна заплатила велику ціну за європейські цінності і тому заслуговує гідного ставлення, що означає перспективу членства в ЄС. Посилаючись на польський досвід, він зазначив, що без перспективи вступу в ЄС країні було б складно досягти критеріїв членства.

На його думку, важливо чітко сказати, що для тих країн, які підписали Угоду про асоціацію та активно її імплементують, потрібно змінити межі Східного партнерства. «Польща, продовжив він, завжди виступала за надання перспективи членства в ЄС Україні та Грузії і за десять років стануться речі, що Україну буде запрошено до переговорів про вступ до ЄС».

ЄС МАЄ ЗАМІНИТИ ПРАКТИКУ «БАТОГА ТА ПРЯНИКА» НА КОРИСТЬ РЕТЕЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТИ

Слід відзначити, що досить цікавим виявилось дослідження «Розвиток Східного партнерства: 23 ідеї громадянського суспільства щодо політики після 2020 р», яке 19 червня представили експерти Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

У цій аналітичній публікації зокрема відзначається, що ЄС має змінити свою тактику щодо країн Східного партнерства та cпрямувати головні зусилля на проведення демократичних реформ в Україні, Грузії, Молдові, Вірменії, Азербайджані та Білорусі. «При цьому процес реформ має бути спільною відповідальністю багатьох гравців, залучених до процесу формування політики в країнах Східного партнерства, зокрема й поза сферами влади та громадянського суспільства, відзначається в документі.

А з метою удосконалення політики Східного партнерства, експерти сформували рекомендації, які сприятимуть проведенню демократичних реформ.

По-перше, ЄС має замінити практику «батога та пряника» на користь ретельного визначення політичних цілей, встановлення збалансованих відносин з країнами-партнерами СхП та надання їм більшої відповідальності щодо реалізації політики.

По-друге, необхідно продовжувати підтримувати регіон Східного партнерства за допомогою фінансування конкретних цілей. При цьому до країн Східного партнерства варто застосовувати принцип «змінної геометрії», що передбачає різноманітні формати співпраці в залежності від поставленої мети.

По-третє, громадянське суспільство, зокрема національні платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, мають стати рівноправними учасниками в проведенні реформ. ЄС має надавати тверду та послідовну політичну підтримку громадянському суспільству та його заявам, які засуджують порушення прав людини та верховенства права.

По-четверте, в зв’язку з тим, що євроінтеграційна дорожня мапа «20 ключових досягнень для країн Східного партнерства» діє до 2020 року наступні цілі Східного партнерства мають бути достатньо амбітними, а шляхи їх впровадження чіткими та зрозумілими.