Одружився з кохання...
Існує думка, що створенню родини повинна передувати спільне кохання майбутнього подружжя. Приємно бачити двох молодих людей, які кажуть: "Ми так кохаємо одне одного!" Однак, коли раптом це речення має продовження і звучить приблизно так: "Ми так кохаємо одне одного й скоро поберемося!" - то починаєш замислюватися над таємним значенням, вкладеним у нього. З одного боку хочеться привітати й порадіти за них, з іншого боку - душу наповнює тривога... Лише кохання - ненадійна опора для створення родини.
Звичайно, сім'ї створюються не лише з кохання. Бувають і цілком випадкові причини - вагітність, наприклад. Або потрібна прописка. Або вік підійшов. Або в помсту коханій (але - інший).
Парадокс нинішнього життя полягає в тому, що для нас поєднання слів "Кохання й Родина" стало цілком природним. Шкода, не винайшли вчені корисну для життя штуку - машину часу. А то б сучасний чоловік зрозумів би, що донедавна - і багато ж століть! - родина будувалася абсолютно не на коханні, а на більш грунтовних, серйозних речах. Ці грунтовні речі добрі всім, окрім одного: зараз їх вже немає.
Раніше було однозначно: одружена жінка шанована, живе як жінка, народжує, виховує дітей. Чоловік - її захисник, чоловік - добувач і годувальник, - а без чоловіка ж як? А зараз родина для жінки - це пошук щастя. А якщо щастя немає - то природним є розлучення.
Для чоловіків же сенс "подружніх пут" (а чоловіки родину розуміють частіше за все саме як "пута") ще менш зрозумілий. Дійсно, навіщо чоловікові одружуватися, яка йому в цьому потреба?
Ось товаришують-зустрічаються чоловік і жінка, в нього платня невелика, але йому вистачає; у неї - теж трохи, але якось також вистачає, одружилися - обом не вистачає... Розлучилися - знову все нормально... Парадокс, ніхто його не пояснив, але факт залишається фактом - сім'я "з'їдає" гроші взагалі, а у чоловіків - особливо. Чоловікові сім'я економічно невигідна.
Далі - з соціально-побутової точки зору. Звичайно, приємно, одружився чоловік, дружина і шкарпетки заштопає, і борщ зварить. Але до моменту одруження якось життя йшло своїм звичаєм (якщо, звичайно, чоловік не без рук), плюс подруги поряд - допоможуть, доки сподобатися хочуть...
Ну, а що стосується сексуального боку життя... Коли тобі вісімнадцять - можуть виникати певні проблеми. А коли глибоко за двадцять, - про які вади може йти мова, плюс ще різноманітність, чого в родинному житті чоловік позбавлений...
Традиційна родина була малогуманною, але дуже міцною. Розбіжностей у питанні: "Хто в домі господар?" - не було. При новому історичному підході до облаштування життя родина старого типу вже нежиттєздатна, а нові її форми ще не прижилися. Ось і доводиться замислюватися. Що чекає на тебе після фрази: "Ми кохаємо одне одного й через це незабаром одружимося!"
Шлюб - це орден єзуїтів: той, хто не вступив у нього, про нього нічого й не знає, той, хто вступив - про все змовчить.
