Зробити висновки

Анастасія КАЧИНА, журналіст інтернет-видання «Волинь24»:

— Мені дуже соромно за людей. Поки десятки лучан на колінах зустрічали Героя, загиблого на сході воїна, один вуличний музика налаштовував свій інструмент, аби вже за декілька годин влаштувати в центрі міста гучну дискотеку. Барабанив просто перед сотнями облич хлопців, які дивляться на Луцьк із фотостенда «Героям Майдану». Барабанив так, що, мабуть, наші хлопці в Гаразджі чули. А вже ввечері, коли музикант назбирав досить грошей, дискотеку почали в одній із луцьких маршруток. Діджей — не водій, а пасажир. «Над Расієй солнце свєтіт, і дажді шумят над нєй, в целам свєтє, в целам свєтє нєт страни єйо раднєй». Старенький «Нокіа» аж вібрував від гучності... Запитую, чи знає, що в Луцьку — День жалоби, каже: «Да. Знаю, шо харанілі вашева. І што?».

Та «нішто», звісно. Бережіть в собі людину. Хоча б спробуйте.

Антон БУГАЙЧУК, засновник креативної агенції «Ліхтар»:

— Мене продовжує засмучувати те, що до чергових виборів основні претенденти на крісло президента підходять із досить банальними меседжами та гучними обіцянками, які не завжди пов’язані з реальністю, у якій ми живемо. Порядок денний публічної української політики не відповідає порядку денному, за яким живе світ.

Проте радує те, що на наше життя дедалі більше впливають глобальні тенденції, які «живуть» у кожного в смартфоні. Не завжди нові технології та тренди несуть виключно позитив для суспільства та кожного українця-власника гаджетів. Проте вони дають можливість кожному долучитися до світового інформаційного, культурного, економічного простору. А це означає, що умовно олігархічні телеканали все більше втрачають монополію на формування суспільної думки в Україні. Хто їх замінить — це теж питання. Але як би не було, кожен має шанс поглянути на українські реалії у світовому контексті і зробити висновки. Та чи кожен наважиться...

Анна КАРАСЬ, редактор газети «Новий погляд» (с. Вишнів Любомльського району):

— Не раз у школі відстоювала інтереси однокласників, за що потрапляла в немилість. Роки минули, а я, як мені кажуть, досі живу не за тими поняттями, в іншому світі, де, як писав Кузьма, «не ходять гроші», а цінують справедливість та правду». Кому потрібна твоя правда? Ти з головою дружиш? Час такий, звикай, жити за його «правилами». Після таких реплік зрозуміла, що правильно зробила, створивши у соціальній мережі загальнодоступну групу «Детектор громади» про діяльність прикордонної Вишнівської об’єднаної територіальної громади, що знаходиться за кілька кілометрів від Євросоюзу на межі з Республікою Польща.

Меседж «Детектора» — приборкати корупцію в ОТГ, деякі працівники якої не лише встановили собі захмарні зарплати з преміями, а й відмивають чималі суми на ремонтах доріг, сільських будинків культури та інших соціальних об’єктах. А також «надихнути» наших керманичів працювати на совість, не забувати про проблеми й потреби людей та усвідомити: бюджет громади — це гроші кожного її жителя.

Ще менше тижня існує ця група, а чутки про неї розходяться у різні куточки Волині. Учасниками стають не лише депутати Любомльського району, а й обласного рівня, журналісти та небайдужі. Що не день чую і читаю від тих, хто «криве» слово написав проти нинішніх керманичів Вишнівської ОТГ, що їм радять «не дружити» з тими, хто постить у групі. Мовляв, висловлювання ці до добра не доведуть, доходить і до дзвінків батькам тих, хто «відкриває рот». Деякі люди починають боятися, бо знають наші «закони» і не вірять у справедливість.

На шостий день існування «Детектора громади» активному коментатору цеглина вночі «випадково» розбила скло в авто. Це явно не злодія робота, бо нічого з машини не вкрали. Звісно, це така реакція на його різкі дописи, порівняльні аналізи, слушні зауваження. Ось що він написав про життя в іншій країні: «Розповім трохи про Данію, де я побував кілька разів і досі в культурному шоці. В якій корумпованій країні ми проживаємо! У Данії розвинуте сільське, фермерське і лісове господарство. 60 відсотків лісів знаходиться у приватних руках, при тому, що ліс не продається за кордон, хіба тільки у вигляді меблів. Данія — децентралізована країна, адміністративний поділ як і в нас, графства і регіони, люди вибирають депутатів, депутати — голів районів, тільки голова району отримує зарплатню. І тут вишенька на торт. Зарплатня голови не може перевищувати зарплатню працівника, який працює на свинячій фермі або на меблевій фабриці. Жителі Данії не можуть зрозуміти, чому людина, яка годує чиновника, може отримувати менше?»

Напевно, деякі наші працівники громади мають грішки, і зайва «слава» їм ой як ні до чого. Тому й від віртуального залякування перейшли до реального. До речі, справою про вибите скло в авто займається поліція, але й місцеві активісти проводять своє розслідування. Лише коли громада усвідомить, що вона творить успішне майбутнє для СЕБЕ, а не для кількох десятків найманих працівників, от тоді й забуяє пишним цвітом наша Вишнівська ОТГ.