Пригоди в Рейхстазі

У Берліні мені довелося бувати не одного разу. І щоразу я обов’язково відвідував Рейхстаг. Рейхстаг цілодобово і безкоштовно відкритий для всіх і таким чином виправдовує напис, викарбуваний великими літерами на фронтоні над головним порталом на західному боці: DEM DEUTSCHEN VOLKE (німецькому народові).

Жодними словами не передати величі й краси цієї унікальної споруди. Наведу деякі розміри Рейхстагу: довжина 137 м, ширина 94 м, висота 30 м. На дах-терасу відвідувачів піднімає величезний ліфт, який може умістити 50 осіб. На самий верх оглядового майданчика незвичайного купола потрібно подолати 250 м. Висота купола 28 м, діаметр 45 м, вага конструкцій 1200 т, загальна площа скляного покриття 40 000 кв. м. Звідти відкривається панорама всього Берліна.

За рік Рейхстаг відвідують понад три мільйони туристів, за день — понад десять тисяч. Кожному видають аудіогід десятьма мовами. Натискуєш відповідну кнопку і слухаєш півгодинну розповідь про Рейхстаг та навколишню місцевість. Для туристів організовуються також безкоштовні екскурсії.

Рейхстаг збудовано за проектом архітектора Пауля Валлота за десять років. Його урочисте відкриття відбулося 5 грудня 1894 року. У ніч на 28 лютого 1933-го пожежа завдала будівлі великої шкоди. У квітні-травні 1945-го під час штурму Берліна Червоною армією Рейхстаг було зруйновано.

1991 року 338 депутатів Бундестагу проти 320 схвалили рішення переїхати із Бонна в Берлін. Після проведення конкурсу англійському архітектору Норману Фостеру було доручено перебудувати Рейхстаг. У результаті перебудування залишився тільки зовнішній його вигляд. Були проведені грандіозні роботи, самого лише будівельного сміття вивезли 45 000 тонн. Архітектор блискуче виконав доручену йому роботу.

Усі написи, зроблені радянськими воїнами-переможцями на стінах і колонах Рейхстагу, були перенесені в підвальний поверх і там зберігаються для нащадків.

Влітку 1999 року Бундестаг переїхав до Берліна, і 6 вересня відкрилася перша сесія Бундестагу в будівлі Рейхстагу. Як відомо, Бундестаг є найвищим конституційним органом ФРН і обирається народом на чотири роки, зараз у ньому 660 депутатів, у тому числі 33% жінок. Бундестаг ухвалює закони, обирає федерального канцлера, який стоїть на чолі виконавчої влади — федерального уряду. Першою жінкою на чолі уряду ФРН стала Ангела Меркель, яку обрано вже неодноразово.

В останній приїзд до Берліна 1 квітня минулого року мені пощастило як ніколи. Таке навіть наснитись не могло. Отож і розповім шановним читачам.

Перед входом до Рейхстагу я побачив щось незвичне — наближалася група велосипедистів, попереду якої була жінка і теж на велосипеді. А варто відзначити, що в Берліні, як і в інших містах Німеччини, де я побував — у Потсдамі, Дрездені, Гамбурзі, — велотранспорту приділяється велика увага. Скрізь можна побачити велосипедистів різного віку. На кожній вулиці для них прокладені доріжки, обладнані стоянки для велосипедів.

Біля Рейхстагу також є обладнана стоянка, де залишають свої велосипеди депутати Бундестагу, коли приїздять на роботу, а також федеральні міністри, коли їх викликають у Бундестаг для звіту разом з федеральним канцлером. Так-от, коли ціла група поважних людей з жінкою попереду на велосипедах наблизилась до Рейхстагу, я уважно придивився і з превеликим подивом упізнав федерального канцлера Ангелу Меркель! Пані канцлер всміхалася до людей, вправно крутила педалі, і було видно, що вона добре опанувала екологічно чистий транспорт. Одяг на ній був дуже скромний і простий — куртка і штани.

Того дня федеральний канцлер і федеральні міністри звітували в парламенті. Всі, хто був біля Рейхстагу, оплесками вітали Ангелу Меркель та її міністрів, які зупинилися одночасно. Це вже був відпрацьований з точністю до секунди прийом. Всі поставили свої велосипеди на стоянку біля Рейхстагу. Читачі, мабуть, запитають, а де ж охорона? Охорона була, але не така, як в інших країнах, а особлива. Обабіч міністрів на невеликій швидкості їхали два панцирники з охороною. Панцирники були відкриті, в одному сиділо п’ять охоронців, а в другому — шість (шостим був, як потім виявилося, начальник охорони Герман-Вальтер Штайнмайєр). Зброя в охоронців була незвичайна, ніхто й ніде її не бачив із присутніх. А я бачив таку зброю під час подорожі до Італії. Це були арбалети — старовинна середньовічна зброя.

Ангела Меркель започаткувала такий порядок: коли вона звітує разом з федеральними міністрами в парламенті, то до залу засідань її супроводить особа чоловічої статі якоїсь іноземної держави. А таких осіб біля Рейхстагу завжди чимало. Того ж дня цю роль мав виконати громадянин України. Начальник охорони через двох перекладачів запитав, хто із України. А перекладачів було двоє тому, що перекладач із німецької мови українською поїхав до України для підвищення кваліфікації, а іншого такого перекладача не встигли знайти, тому й послугувалися перекладачем із німецької мови російською, а потім — із російської українською. Протокол вимагає спілкування мовою представника іноземної держави. Перекладачі прибувають до Рейхстагу також велосипедами й чекають на приїзд федерального канцлера. І мало ж так трапитися, що представником із України виявився я і опинився найближче від інших чоловіків до начальника охорони. Недарма ж кажуть: опинився в потрібному місці й у потрібний час. Таке трапляється в житті, мабуть, один раз...

Так мені довелося виконати незвичайний почесний обов’язок громадянина України. А обов’язок такий: разом з Ангелою Меркель увійти в зал засідань Бундестагу, довести її до урядової ложі, а потім під час її виступу стояти біля трибуни і подавати їй папери.

Усі місця в залі засідань і на трибунах для журналістів були заповнені. Депутати Бундестагу й гості зустріли федерального канцлера і федеральних міністрів аплодисментами. Канцлер та міністри розмістилися в урядовій ложі. Після короткого відпочинку голова Бундестагу Норберт Ламмерт надав слово Ангелі Меркель. Я стояв біля трибуни й уважно подавав їй папери з пронумерованими сторінками. Усі депутати і запрошені уважно її слухали. Після доповіді Ангела Меркель відповідала на запитання депутатів. Потім виступили всі міністри, а після виступу вони також відповідали на запитання депутатів. Варто відзначити: жодної метушні, непарламентських вчинків, блокувань трибуни, розмов по мобільнику, якихось бійок, як це часто трапляється в українському парламенті й ганьбить його на весь світ, в німецькому парламенті не було і ніколи не буває, як мені сказали.

Після закінчення звітної доповіді федерального канцлера і федеральних міністрів та відповідей на запитання депутати Бундестагу залишилися працювати у звичному режимі, а Норберт Ламмерт для урядовців на чолі з Ангелою Меркель і поважних іноземних гостей на даху-терасі в кафе-ресторані влаштував розкішний фуршет, на якому проголошувалися тости за мир і дружбу між народами. Федеральний канцлер і президент Бундестагу оголосили мені велику подяку за сумлінне виконання почесного обов’язку представника України, передали щирі вітання дружньому українському народові.