«Не робимо уроків з минулого...»

Леонід БИЦЮРА, заступник міського голови Тернополя:

— Тема продажу землі — найрезонансніша цього тижня. Хоча говорити про розпродаж чорнозему в період війни — абсурдно. Мені це нагадує продаж військового окопу під час оборони. Вражає іронія теперішньої влади в цьому питанні. Українську землю вона порівнює з... квартирою. Більш ніж прозорий натяк... Обурення суспільства викликає рішення парламентарів про надання можливості навчання в університетах російською мовою. У період оборони держави земля й мова мали би бути ключовими та фундаментальними цінностями, за які слід боротись, а не розбазарювати й здавати. Логічно, що такі кроки — підігравання теперішньої влади, з одного боку, міжнародним фінансовим структурам, які розглядають Україну виключно як донора робочої сили, продукції, землі, сировини, а з другого — сигнал російським опонентам, мовляв, ми готові піти на поступки... Не робимо уроків з минулого, від Росії ніколи жодних поступок ніхто не дочекався! Дивує одностайність «слуг» у голосуванні за рішення, які суперечать інтересам українців. Зрештою, вражають окремі сторінки їхніх біографій, що час від часу спливають у мас-медіа. Психоз минув і виборці поволі прозрівають від суті тих, кому довірили кермування країною. З’ясувалося, майже 90% з них — цілком не відомі їм. І своїми заявами, діями, голосуваннями вже почали розчаровувати електорат...

Ключовим також зостається питання бюджету й все, що пов’язане з ним. А це і скорочення можливостей місцевого самоврядування, і спотворення реформи децентралізації, і відсутність у державному бюджеті на наступний рік достатніх видатків на медицину, освіту. Міністр освіти і науки Ганна Новосад уже заявила про зайвих вчителів. Тобто для теперішньої влади витрати на освіту є чимось неприємним і непотрібним... Висновки робіть самі. Серед приємного — мобілізація суспільства навколо захисту своєї національної ідентичності, культури, традиції. Тернопіль тут серед перших, навіть у донедавна невластивих сферах, наприклад, кіно. Ми здійснюємо величезну роботу насамперед у подоланні меншовартості, повернення своєї історії, а вона, навіть у світовому кінематографі, видатна. Із 13 по 15 листопада у Файному місті тривав IV Міжнародний форум «КіноХвиля», що цьогоріч відбувався під гаслом «Від України — до Голлівуду». Традиційно, він об’єднав усю кіноспільноту країни, щоби підбити підсумки кінороку.

Світлана КОЗЕЛКО, директор Тернопільської міської ЦБС:

— Цього тижня було дуже багато позитивного тому, що я була на святкуванні 80-річчя в обласній науковій бібліотеці, брала участь у ІV Міжнародному кінофорумі «КіноХвиля-2019», але попри все мені завжди сумно, коли холодає, бо я завжди думаю: «А чи вистачить моїй мамі пенсії півтори тисячі, щоб оплатити за опалення?» Трохи прикро, що в країні пенсіонери, напевно, кинуті напризволяще. Вони не завжди можуть собі дозволити купити достойні ліки, фрукти. Також задумуюся, хоча я людина молода і працююча, як цей опалювальний сезон фінансово витримаємо ми з чоловіком тому, що в нас приватний будинок. Мені завжди стає сумно, коли в транспорті бачу засмучені обличчя. Нещодавно була в Польщі і бачила, як люди завжди радісні та усміхнені і ставила собі питання «Чому?» Напевне, тому, що там інший рівень життя, бо коли ти думаєш: «Як завтра прожити?», то немає місця, напевне, на усмішку, всі похмурі...

Цього тижня були прекрасні презентації, прекрасні зустрічі і я по-новому для себе відкрила Андрія Кокотюху. Була презентація його книжок у нашій Тернопільській центральній міській бібліотеці. Сумним моментом цього тижня також було те, що я дуже хвилювалася, бо в наших бібліотечних закладах не зовсім було все зроблено з опаленням. На одному об’єкті був порив труб і я переживала, чи ми зможемо це швидко зробити, чи люди не залишаться в холоді. Але, дякувати Богу, ми всі питання закрили. І наостанок, знову про позитивне. Я взяла участь у Всеукраїнській конференції української бібліотечної спільноти, яка з’їхалася до Києва зі всієї України. Повернулася з нагородою «За відданість бібліотечній справі». Позитив у тому, що я завжди робитиму все для того, щоби люди змінили в цілому в Україні, в нашому місті враження і думку про бібліотечну професію, про потрібність цих закладів.

 Ганна КIСIЛЬ, редактор Українського радіо Тернопіль:

— Почну з хорошого. Напевне, найперше це те, що наші тернополяни не сидять у своїх квартирах, якщо є якісь події. Вони обов’язково йдуть, зголошуються. Зокрема, відбувся захід у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці, приурочений  до Дня Гідності та Свободи. Прийшли учасники бойових дій на Донбасі Юрій Заблоцький, Юлія Євстратова, Володимир Свистун, волонтерка Христина Феціца. Радісно, що на зустріч завітали люди різного віку. Чимало студентів. Багато тернополян взяли участь в мітингу-реквіємі біля пам’ятника Небесній Сотні, що на площі Героїв Євромайдану. Цій темі, а також Дню пам’яті жертв Голодоморів журналісти Тернопільської філії НСТУ Національної суспільної телерадіокомпанії підготували тематичні програми.

Не дуже подобається те, що стало холодно. Доводиться одягатися набагато тепліше. Але ще одна подія, яка тішить — це те, що в садочку, до якого я воджу своїх дітей, організували фотосесію. Мій старший синочок Максимко, якому п’ять років, фотографувався в трьох костюмах. Один дуже такий джентльменський з метеликом, другий — сорочка і, як в нас люблять казати «штани на кант» і третій — це, звичайно, у вишиванці, яка йому дуже-дуже личить. Маю надію, що фотографії будуть нас тішити. Отож чекаємо зиму і чекаємо гарних нових подій.