«Iдеальний момент змінитись на краще»

Віктор ДIДКОВСЬКИЙ, студент Київського міжнародного університету, 3-й курс:

— Напевно, ніхто навіть уявити не міг, що колись трапиться таке явище як «локдаун», але сьогодні це вже невід’ємна частина нашого життя. Я вважаю, що сказати точно, погано це чи добре, — важко.

Почну з мінусів. У людей, які схильні до соціального життя, їхні комунікації майже зникають. Немає можливості сходити на концерт улюбленої групи, в кінотеатр, та навіть просто у ресторан. Також локдаун погано впливає на розвиток економіки, що завдає фінансових проблем малому бізнесу та не тільки. Всі ці мінуси разом можуть викликати у людей паніку або депресію. Щодо мене, то я обожнюю дивитись кіно в кінотеатрах, відчувати атмосферу, навіть емоції відрізняються від перегляду вдома та в кінозалі. Але через «червону зону» я не зможу їх відвідувати.

Незважаючи на вагомі мінуси, є й плюси. На мою думку, багато людей стали більш домашніми. Локдаун — ідеальний момент провести час зі своїми думками, рідними людьми та, можливо, змінитись на краще. Також ці обмеження дали великий поштовх розвитку технологій зв’язку та комунікацій, а ще дуже швидко розвинулась сфера таких послуг, як доставка їжі додому, що є приємним плюсом.

Алла ГУНЧЕНКО, студентка Львівського національного університету імені Iвана Франка, 5-й курс:

— Локдаун — ідеальний час нарешті зайнятись тим, на що раніше не вистачало часу. Особисто у мене з’явилось багато часу для того, аби дочитати улюблену серію книг, почати вчити іспанську мову, зайнятись домашніми тренуваннями, нарешті помити вікна чи просто виспатись.

Також цей період навчив мене жити по-новому і більше цінувати можливості, які дає життя, час та особливі моменти. Моменти, коли пропускаєш неймовірні заходи сонця, коли на вулиці тепло і хочеться гуляти, коли в бабусі ювілей, а ти не можеш поїхати. Коли відміняється концерт, якого ти чекала 2 роки, коли 25-ий День народження мріяла відсвяткувати в Барселоні, а Новий рік у Карпатах...В такі миті особливо хочеться кудись іти, бігти, їхати, летіти.

Алевтина ВАЩЕНКО, студентка Львівського національного університету імені Iвана Франка, 5-й курс:

— Люди продовжують спокійно пересуватись містом, і ніякі обмеження поки не торкнулись дуже сильно. Згідно з рішенням Кабміну відвідувати банки, аптеки та продовольчі магазини люди можуть без усіляких обмежень, тому виходить, що найнеобхідніше для життя людини є у вільному доступі. Це дуже тішить. Однак трохи напружує те, якщо людині буде необхідно в терміновому порядку придбати якусь річ, яка не входить в перелік дозволу, то в неї виникнуть чималі труднощі. Оскільки вона є обмеженою сертифікатом чи тестом. Або в гіршому випадку може отримати штраф, який не зможе оплатити. 

Дуже сумно дивитись на ті величезні черги за щепленням, коли люди стоять на вулиці, мерзнуть і прагнуть не зовсім добровільно зробити щеплення, аби мати можливість їздити громадським транспортом, працювати на роботі та ходити у громадські місця, які також неповноцінно працюють.

Владі треба більше інформувати громадян, проводити відкриті лекції, щоб люди безпосередньо від досвідчених фахівців отримували правдиву інформацію, а незрозуміло яку від сусідів чи інтернету. Щоб люди йшли не через те, що немає виходу і є страх втратити роботу, а від того, що усвідомили, що самі дають згоду, і це дійсно потрібно.

Анжела КУРИЛО, студентка Національного транспортного університету, 4-й курс:

— Карантин кардинально змінив життя більшості людей, вдарив по бізнесах, змусив усіх залишатися в соціальній ізоляції та відмовитися від багатьох буденних радощів у вигляді зустрічі з друзями на каву чи прогулянки парком. Проте не всі переживають цей період, як виключно негативний досвід.

Люди в сфері онлайн-роботи мають можливість поєднувати роботу з домашніми справами, і в зв’язку з карантином, в їхніх реаліях не дуже помітні зміни, що ж не скажеш про інших. На прикладі моїх рідних та близьких, які працюють в офлайн режимі, карантин був сильним «ударом по гаманцю», залишались на певні періоди без роботи, час від часу відвідували лікарні з надією на негативний тест COVID-19, та місяцями перебували в ізоляції без контакту з іншими людьми.

Нині всі вже звикли до карантинного життя, винайшли вакцину, думки кожного з приводу цього розділилися: частина радіє, що таким чином з’явились шанси на подолання хвороби, а частина навпаки проти.

У транспорт, магазини, багато іншого, без чого люди не можуть існувати, без вакцинації вхід заборонений, тому люди залишаються без права на вибір.

Водночас у такому ритмі життя можна побачити не тільки мінуси. З карантином я почала цінувати звичайні прогулянки, подорожі, емоції, час з рідними. Також почала більше цінувати свій час. Я б не сказала, що на карантині в мене менше навантаження, ніж у звичайні дні, навіть навпаки, повністю занурююсь в домашні справи, але зараз я точно набагато спокійніша, більш сконцентрована та продуктивна.

Хочу завершити, що карантин не триватиме вічно, потрібно просто перечекати цей етап життя, і все буде чудово.