Фейки, впливи та захист

Критичне мислення сформує нас незалежними лідерами власних думок

Всесвітній день інформації, який відзначають 26 листопада, минув у вирі інформаційних атак, поширенні фейків, дезінформаційних кампаній на тлі дезорієнтованого суспільства.

Інформаційна гігієна, інформаційна безпека, інформаційна бульбашка чи інформаційна війна — це ті метафоричні словосполучення, які входять у повсякденне життя. Знання та навички пошуку і перевірки інформації необхідні кожному громадянину. Наш фізичний світ та реальна дійсність дедалі більше залежать від інформаційного та віртуального просторів, у яких ми все більше проводимо часу. За кожну вільну хвилинку чи годину сну борються медіахолдинги, продюсерські компанії чи ботоферми. У зв’язку  з глобальною проблемою поширення ковіду інформаційний простір отримав більше впливу на людину, адже в топі тема здоров’я, яка завжди ловить на «гачок» масову аудиторію. Поява абсолютно безглуздих, сюрреалістичних, суперечливих  фейків отримує популярність та, найстрашніше, — довіру кількісно великої аудиторії. Чипи та пластирі проти вакцини, блютуз телефону для виявлення номеру вакцинованого (sic!), безпліддя після вакцинації, «біле золото» невакцинованих чоловіків та жінок тощо. Спростування бачимо на сайтах з фактчекінгу та спеціальних програмах. Але домінування емоційного сприйняття інформації та низький рівень критичного мислення призвело не лише до страху чи паніки, але й до збільшення смертей у фізичному просторі.

Так, можна стверджувати, що є проблема в нерегульованих соціальних медіа, адже численні альтернативні платформи поширення дезінформації знаходяться в Інтернеті. Месенджери, соціальні мережі, сайти-сміттярки швидко виходять до аудиторії. Так, сюди важко проникнути офіційній (державній) інформації, точці зору чи позиції. Спрацьовує двоступенева модель комунікації, коли на ринг виходять лідери думок — імунологи, терапевти, педіатри, лікарі інших спеціалізацій, блогери з «власним досвідом» лікування — та отримують свої багатотисячні перегляди. І це ніяк не припиняється офіційною комунікацією.

Далі — криза еліт, топ-менеджерів, офіційних лідерів думок, які не пішли першими вакцинуватися на початку компанії у березні, а підтягувалися в травні-серпні, що загальмувало процес масової вакцинації населення. Або деякі з них публічно розмірковували, чому не вакцинуються. Лідери думок на сьогодні мають велике значення в інформаційному суспільстві: чи то державний діяч, чи то лікар, чи то викладач, чи то журналіст, чи то блогер. Суб’єктивна позиція превалює над об’єктивною картиною дійсності.

І ще в інформаційному просторі використовують модель комунікації «спіраль мовчання», яку добре адаптували з політичного простору, зокрема передвиборчих перегонів, до поширення фейків та дезінформації. Створюється уявлення, що повідомлення підтримується «більшістю», тому інші люди починають мовчати або доєднуватися до штучно створеної «домінантної» точки зору. До речі, «антиваксів» часто зустрічала серед лікарів, а це означає подвійний вплив фейків не лише через інформаційний простір, але й за допомогою лідерів думок.

І ще наприкінці минулого місяця, 30 листопада, відзначався Міжнародний день захисту інформації, і це стосується цифрової безпеки, зокрема наших девайсів, гаджетів, комп’ютерів. Цифрова та медіаграмотність кожного з нас захистить від інформаційних та інших атак. А критичне мислення та критичне ставлення до узагальнювальних  фраз «більшість з нас...», «всі вважають...» сформують нас незалежними лідерами власної думки.