«Не хочу, щоб мій голос опинився у смітнику»

Більшість молодих людей не цікавляться політикою і тому не беруть участі в голосування, – це твердження донедавна сприймалося як аксіома. «Але не цього разу», – каже двадцятирічна Анастасія Петришена, яка вперше у своєму життя прийшла на дільницю у Вінниці як виборець. Дівчина переконана, що на цих президентських виборах число молоді буде значно більшим, ніж на попередніх. Каже, що більшість її друзів пішли на вибори і свідомо віддавати свій голос за нового главу держави.

«Молодих людей не можна називати байдужими. Можливо ми не зовсім розуміємося на політиці, не знаємо про всі «підводні течії», але під час обговорення переваг того чи іншого кандидата, кожен з моїх знайомих «сипав» цілком слушними аргументами, а це свідчить про поінформованість та свідомий вибір фаворита, – розповідає студентка. – Симпатії різні, але й кандидатів рекордна кількість, зорієнтуватися складно. Можна було б проігнорувати, просто піти погуляти у місто, але я не хочу, щоб мій голос опинився у смітнику. Тому прийшла на дільницю і виконала свій обов’язок. Це мій перший дорослий вклад у побудову держави, її майбутнє».

Відповідальне ставлення до волевиявлення у Насті виховали батьки. Ще з малечку вони брали її на голосування, перед тим проводили «інструктаж», як слід поводилися на виборчій дільниці, а потім дозволяли вкидати бюлетень у виборчу урну. Цього року дівчина прийшла на виборчу дільницю також разом із ними, але вже не як помічник, а самостійний виборець. Зізнається, що давно так не хвилювалася.

«Я завжди ходила на вибори з мамою, але ніколи не розуміла, чого у людей виникало скільки розмов, дискусій (подекуди сварок) і переживань стосовно цього процесу. За місяць я визначилася з кандидатом, обирала серед лідерів, щоб не розпорошувати голоси. Перед виборами, за два тижні, перевірила свої дані в он-лайн реєстрі. Була впевнена, що все гаразд… Але коли сама зайшла до кабінки для голосування, то руки почали трусилися сильніше, ніж на екзамені. Я планувала взяти свою ручку, бо говорили, що окремі комісії можуть використовувати ручки-стирачки і зіпсувати бюлетень. Але ніби була звичайна кулькова ручка, тож скористалася нею», – посміхаючись, продовжує розповідати дівчина.

Настя переконана, що вона зробила правильний вибір – за європейське майбутнє країни. Вона вірить, що за найближчі п’ять років Україна стане дорослою, підніметься з колін і займе належне місце в світі.