Війна Москви з Україною...

Остання можливість Путіна, вона ж шлях у прірву?

Зараз в українських мас-медіа й у соцмережах жваво дебатується питання: чи кине Путін війська на Україну, чи ризикне розв’язати масштабну війну, яка у Кремлі уявляється як така собі «маленька переможна», що зміцнить чинний режим, поставить на коліна «хохлів» і «нагне» Захід. Висловлюються різні думки, як в експертному, так і в політичному середовищах. Дозволю і я собі оцінити ймовірність масштабної агресії неототалітарної Російської імперії (вона «федерація» тільки на словах, а реально — унітарна деспотія) проти Української держави. Як на мене, така реальність є вельми високою, попри всі жести західних держав, оскільки Путін навряд чи ще колись матиме можливість для такої агресії. А разом із тим, якщо Україна чинитиме сильний опір, якщо російська армія «перемелюватиметься» на українських млинах, то невдовзі неототалітарній Росії настане кінець. Навряд чи ця держава так уже радикально зміниться, ставши «білою та пухнастою», повернувши Крим і вибачившись за вбивство тисяч українських громадян — проте те, що Росія стане притомнішою, вельми вірогідно. Спонукають до таких висновків результати соціологічного опитування, оприлюднені 7 квітня незалежним «Левада-центром» (офіційно в Росії він зветься «іноземним агентом»).

Отже: респондентам поставили запитання — як вони ставляться до США? Здавалося б, у відповідях немає нічого екстраординарного: 40% росіян добре ставиться до Штатів, 42% ставляться до США погано. Але як тільки ми розіб’ємо опитаних на вікові категорії, як побачимо, що ситуація для Кремля нині не краща, ніж за часів СРСР: у віковій групі 18—24 роки добре ставляться до США 65% (погано — 22%), у віковій групі 25-39 років — 51% (погано — 27%). І тільки серед осіб, старших за 40 років, картина змінюється: у групі 40—54 роки погано до США ставиться 47% (добре — 35%), а серед них, кому 55 років і більше, погано ставляться до Штатів 55% (добре — 29%).

Ставлення це залежить не тільки від віку респондентів. 72% опитаних, які віддають перевагу телеграм-каналам як основним джерелам інформації, добре ставляться до США (лише 20% — погано). Для користувачів соціальних мереж ці показники становлять відповідно 59% і 24%, для читачів Інтернет-видань — 58% і 28%. Найгірше ставляться до США телеглядачі і радіослухачі: 53% і 52% ставляться погано. Освіченіші та забезпеченіші респонденти ставляться до США краще за інших.

Показова картина, чи не так? Особливо якщо врахувати, що опитування було проведене невдовзі після того, як президент США Джо Байден назвав Путіна «вбивцею». За цих обставин соціологи, ясна річ, не могли не поставити ще одне запитання: а як ви ставитесь до того, що Джо Байден у телеінтерв’ю назвав Володимира Путіна вбивцею?

Третина опитаних росіян (33%) обурилася цим висловлюванням президента США, інша третина (34%) не відчула з цього приводу нічого особливого, 23% поставилися до слів Байдена «з подивом», 5% — «з розумінням», 3% — «із задоволенням». Загалом картина знов-таки начебто логічна, чи не так? Бо ж і частина ненависників США може не побачити у висловлюванні президента Штатів нічого дивного, і частина симпатиків також. А на додачу, видається, реально кількість обурених і подивованих може бути меншою, і відчутно, бо далеко не кожен росіянин наважиться правдиво відповісти на таке каверзне запитання. Нині в Росії саджають і штрафують і за менші «гріхи»...

А далі йде найцікавіше. Слова Байдена обурили 52% опитаних росіян у групі 55 років і більше і 35% в групі 40—54 роки. Молодші групи росіян зовсім інакше поставилися до цієї ситуації: у групі 18—24 роки обурилися тільки 13% респондентів (24% здивувалися, 50% не відчули нічого особливого, 6% поставилися з розумінням і 3% з задоволенням), а серед опитаних у групи 25—39 років обурилися 15% (21% здивувався, 49% не відчули нічого особливого, 6% поставилися до тези Байдена «Путін-убивця» з розумінням, а 4% відчули задоволення; тут, як і в попередніх випадках, у сумі менше 100%, бо дехто не відповів чи не знав, що саме відповісти). Цілком прогнозований і розподіл залежно від преференцій щодо головних каналів отримання інформації:серед тих, для кого основними такими джерелами є телебачення та радіо, обурених словами Байдена по 48%, а от серед адептів телеграм-каналів таких лише 12%, натомість тих, хто з розумінням чи з задоволенням сприйняв ці слова тут сумарно 20%. Що ж, не випадково Кремль воює з  телеграм-каналами.

А тепер перейдімо до проблеми агресії проти України. За умов, якщо США рішуче підтримуватимуть Українську державу, збройний напад виявиться вельми небезпечним для Кремля. Не в останню чергу тому, що вторгнення здійснюватиме армія, 90% особового складу якої — а то й більше — люди у віці до 40 років. А це, як бачимо, в разі протистояння зі Штатами не надто надійний контингент... Інша річ, що генералітет і цивільна адміністрація у росіян — це публіка з категорії «55 років і більше», з усіма політичними наслідками, які звідси випливають. Але саме виходячи з настроїв росіян, молодших за 40 років, Путін може ризикнути — під час наступного терміну він матиме ще більш потенційно ненадійних (у тому числі й байдужих до ідеологем «протистояння із загнилим Заходом») підданих.

А тому варто погодитися з генералом Михайлом Забродським, який вважає, що українцям наразі слід бути готовими до найгірших варіантів дій з боку Росії: «Це саме той випадок, коли краще переоцінити можливості ворога й попередити його плани. Ми вже не раз вчилися таких речей на власному досвіді, починаючи ще з кримських подій». А водночас варто бути готовими і до того, що неототалітарна Росія, наштовхнувшись на жорсткий опір, раптом «посиплеться», і тоді виникнуть умови для успішних контрнаступів...

Війна Москви з Україною...

Війна Москви з Україною...

Остання можливість Путіна, вона ж шлях у прірву?

Зараз в українських мас-медіа й у соцмережах жваво дебатується питання: чи кине Путін війська на Україну, чи ризикне розв’язати масштабну війну, яка у Кремлі уявляється як така собі «маленька переможна», що зміцнить чинний режим, поставить на коліна «хохлів» і «нагне» Захід. Висловлюються різні думки, як в експертному, так і в політичному середовищах. Дозволю і я собі оцінити ймовірність масштабної агресії неототалітарної Російської імперії (вона «федерація» тільки на словах, а реально — унітарна деспотія) проти Української держави. Як на мене, така реальність є вельми високою, попри всі жести західних держав, оскільки Путін навряд чи ще колись матиме можливість для такої агресії. А разом із тим, якщо Україна чинитиме сильний опір, якщо російська армія «перемелюватиметься» на українських млинах, то невдовзі неототалітарній Росії настане кінець. Навряд чи ця держава так уже радикально зміниться, ставши «білою та пухнастою», повернувши Крим і вибачившись за вбивство тисяч українських громадян — проте те, що Росія стане притомнішою, вельми вірогідно. Спонукають до таких висновків результати соціологічного опитування, оприлюднені 7 квітня незалежним «Левада-центром» (офіційно в Росії він зветься «іноземним агентом»).

Отже: респондентам поставили запитання — як вони ставляться до США? Здавалося б, у відповідях немає нічого екстраординарного: 40% росіян добре ставиться до Штатів, 42% ставляться до США погано. Але як тільки ми розіб’ємо опитаних на вікові категорії, як побачимо, що ситуація для Кремля нині не краща, ніж за часів СРСР: у віковій групі 18—24 роки добре ставляться до США 65% (погано — 22%), у віковій групі 25-39 років — 51% (погано — 27%). І тільки серед осіб, старших за 40 років, картина змінюється: у групі 40—54 роки погано до США ставиться 47% (добре — 35%), а серед них, кому 55 років і більше, погано ставляться до Штатів 55% (добре — 29%).

Ставлення це залежить не тільки від віку респондентів. 72% опитаних, які віддають перевагу телеграм-каналам як основним джерелам інформації, добре ставляться до США (лише 20% — погано). Для користувачів соціальних мереж ці показники становлять відповідно 59% і 24%, для читачів Інтернет-видань — 58% і 28%. Найгірше ставляться до США телеглядачі і радіослухачі: 53% і 52% ставляться погано. Освіченіші та забезпеченіші респонденти ставляться до США краще за інших.

Показова картина, чи не так? Особливо якщо врахувати, що опитування було проведене невдовзі після того, як президент США Джо Байден назвав Путіна «вбивцею». За цих обставин соціологи, ясна річ, не могли не поставити ще одне запитання: а як ви ставитесь до того, що Джо Байден у телеінтерв’ю назвав Володимира Путіна вбивцею?

Третина опитаних росіян (33%) обурилася цим висловлюванням президента США, інша третина (34%) не відчула з цього приводу нічого особливого, 23% поставилися до слів Байдена «з подивом», 5% — «з розумінням», 3% — «із задоволенням». Загалом картина знов-таки начебто логічна, чи не так? Бо ж і частина ненависників США може не побачити у висловлюванні президента Штатів нічого дивного, і частина симпатиків також. А на додачу, видається, реально кількість обурених і подивованих може бути меншою, і відчутно, бо далеко не кожен росіянин наважиться правдиво відповісти на таке каверзне запитання. Нині в Росії саджають і штрафують і за менші «гріхи»...

А далі йде найцікавіше. Слова Байдена обурили 52% опитаних росіян у групі 55 років і більше і 35% в групі 40—54 роки. Молодші групи росіян зовсім інакше поставилися до цієї ситуації: у групі 18—24 роки обурилися тільки 13% респондентів (24% здивувалися, 50% не відчули нічого особливого, 6% поставилися з розумінням і 3% з задоволенням), а серед опитаних у групи 25—39 років обурилися 15% (21% здивувався, 49% не відчули нічого особливого, 6% поставилися до тези Байдена «Путін-убивця» з розумінням, а 4% відчули задоволення; тут, як і в попередніх випадках, у сумі менше 100%, бо дехто не відповів чи не знав, що саме відповісти). Цілком прогнозований і розподіл залежно від преференцій щодо головних каналів отримання інформації:серед тих, для кого основними такими джерелами є телебачення та радіо, обурених словами Байдена по 48%, а от серед адептів телеграм-каналів таких лише 12%, натомість тих, хто з розумінням чи з задоволенням сприйняв ці слова тут сумарно 20%. Що ж, не випадково Кремль воює з  телеграм-каналами.

А тепер перейдімо до проблеми агресії проти України. За умов, якщо США рішуче підтримуватимуть Українську державу, збройний напад виявиться вельми небезпечним для Кремля. Не в останню чергу тому, що вторгнення здійснюватиме армія, 90% особового складу якої — а то й більше — люди у віці до 40 років. А це, як бачимо, в разі протистояння зі Штатами не надто надійний контингент... Інша річ, що генералітет і цивільна адміністрація у росіян — це публіка з категорії «55 років і більше», з усіма політичними наслідками, які звідси випливають. Але саме виходячи з настроїв росіян, молодших за 40 років, Путін може ризикнути — під час наступного терміну він матиме ще більш потенційно ненадійних (у тому числі й байдужих до ідеологем «протистояння із загнилим Заходом») підданих.

А тому варто погодитися з генералом Михайлом Забродським, який вважає, що українцям наразі слід бути готовими до найгірших варіантів дій з боку Росії: «Це саме той випадок, коли краще переоцінити можливості ворога й попередити його плани. Ми вже не раз вчилися таких речей на власному досвіді, починаючи ще з кримських подій». А водночас варто бути готовими і до того, що неототалітарна Росія, наштовхнувшись на жорсткий опір, раптом «посиплеться», і тоді виникнуть умови для успішних контрнаступів...