«Валдай»-«Болтай»

Перш ніж говорити про чергові меседжі, які озвучив президент Росії Владімір Путін на засідання дискусійного клубу «Валдай», треба розуміти що собою представляє даний майданчик. Заснований даний клуб в 2004 році у Великому Новгороді, отримавши назву від місця, де пройшла перша конференція – неподалік озера Валдай. Формально Москва заснувала «Валдай» для надання «незалежного та об’єктивного наукового аналізу політичних, економічних та соціальних подій у Росії та світі». Фактично ж це кремлівська платформа для міжнародного піару, яка дозволяє президентові Путіну (бере участь у засіданнях клубу з моменту його заснування) пояснювати Заходу дії Росії.

«Валдай» справді служить фасадом «м’якої сили» для режиму Путіна з «явним нальотом потьомкінської показухи», - пише в статті «Про "військо" Кремля в гібридній війні проти Заходу» у «Дні» відома експертка, науковець Катерина Смаглій. - Рік за роком Кремль пропонує те саме ідеологічне меню своїм гостям, критикуючи Захід і вихваляючи «унікальність» Росії. Насправді дивно, що багато західних вчених продовжують відвідувати Валдай, як «ляльки в кремлівському театрі, завданням яких є поліпшити імідж Путіна», забуваючи про те, що вже сама їхня присутність, вислуховування доповідей, кивання та мовчазне схвалення посилів, виголошених призначеними Кремлем доповідачами, пізніше використовуються для легітимізації режиму та його дій. Дискусійний клуб «Валдай» — це платформа, на якій Кремль зачаровує та ідеологічно завойовує західних експертів. Різноманітні публікації та інформаційні матеріали, які видаються західними та російськими експертами після відвідування Валдайської конференції, створюють велику кількість додаткового «інформаційного шуму» навколо Росії та підсилюють ілюзію глобальної присутності й величезного впливу Кремля».

В Україні дещо схоже існує на рівні форуму Ялтинської європейської стратегії (YES), який також був заснований в 2004 році і проходить щорічно. Спочатку місцем його проведення була кримська Ялта, але після окупації півострова – YES проходить у Києві. Схожість з «Валдаєм» велика, єдина відмінність: проводить форум не для піару і поліпшення іміджу Путіна, а для піару і поліпшення іміджу другого президента України Леоніда Кучми та його зятя-бізнесмена Віктора Пінчука (ця родина є засновниками та організаторами форумів YES).   

«Фактично, «Валдай» став платформою, через яку Кремль поширює свої пропагандистські посили у промислових масштабах, - цитуємо далі Катерину Смаглій. - Спочатку російські доповідачі «Валдаю (ретельно відібрані Кремлем) пропонують свої ідеї та аргументи під час конференції. Потім ті самі повідомлення збираються і повторюються практично дослівно західними експертами у своїх статтях або публічних інтерв’ю, які пізніше друкуються в європейських та американських ЗМІ. На третій стадії російські державні ЗМІ цитують західного експерта, не згадуючи про те, що він просто переповідав кремлівський посил, який почув на «Валдаї». Ці аргументи західних вчених, як правило, представляються як незалежні думки, але фактично тепер вони легітимізують наративи і політику Кремля. На останньому етапі аргументи західних учасників «Валдаю»  підхоплюються і поширюються тисячами російських тролів у соціальних мережах. Ось так про-кремлівський наратив проходить повне коло запуску дезінформації».

Цікаво, що з 2014 року організатори російського «Валдаю» трохи переорієнтувалися. «Клуб перейшов від формату "розповіді світу про Росію" до практично орієнтованої роботі з формування глобального порядку денного, кваліфікованої та об'єктивної оцінки світових політичних і економічних проблем. Однією з основних своїх цілей Клуб бачить консолідацію світової інтелектуальної еліти для вироблення рішень щодо подолання криз світової системи», - читаємо на офіційному сайті клубу «Валдай». Тобто після початку війни і окупації частини території України, в Кремлі вирішили менше говорити про саму Росію, бо тоді доведеться обговорювати її злочини по відношенню до сусідів та порушення світопорядку, а більше дискутувати про світові кризи і проблеми. 

Зрештою, так було і під час XVIII засідання клубу «Валдай», яке днями відбулося в російському Сочі. Не будемо детально перераховувати всі заяви Путіна (про коронавірус, зміну клімату, «иноагентов», ЛГБТ, капіталізм тощо), який традиційно взяв участь в цьому засідання, а наведемо деякі цитати, які є важливими для України, оскільки ми вже восьмий рік відбиваємо агресію РФ. 

«В СРСР було багато проблем, які знаходилися в основі тих подій, які привели до його краху. Але мазати все це тільки однієї чорної фарбою неправильно, грубо і непристойно, - згадав одну зі своїх улюблених тем очільник Кремля. - Я знаю, і у нас такі є. Вони гідні того, щоб їх самих вмочити у що-небудь таке, що погано пахне. А те, що такий плавильний котел був, - збагачує народи. Для Росії ж що характерно, Росія, коли розширювала свої території, ніколи не ставила в скрутне становище тих людей, які вливалися до складу єдиної держави».

Суцільне фарисейство, тому що коли совєти кількома хвилями приходили на територію України, це завжди супроводжувалося – мародерством, катуваннями, знущаннями, репресіями, вбивствами, висилками, депортаціями, голодоморами… українців та інших народів, які тут проживали. Тому сьогодні більшість українців не хочуть бути в одному таборі з Москвою, бо добре пам’ятають що вони пережили за імперських та радянських часів.

«Європейці, якщо продовжать свою енергетичну політику, будуть відчувати себе як вовк з казки, який опустив хвіст в ополонку, - каже Путін, фактично погрожуючи Європі. - Поставки через "Північний потік-2" в 5,6 рази екологічніше, ніж при транзиті через ГТС України. Перша труба "Північного потоку-2" заповнена газом. Якщо завтра німецький регулятор дасть дозвіл на поставку, післязавтра почнеться поставка, 17,5 млрд куб. м. У загальному обсязі це 55 млрд куб. м. Якщо мати на увазі, що дефіцит на європейському ринку, за нашими підрахунками, складе 70 млрд куб. м, то 55 млрд куб. м – це пристойно. Як тільки буде заповнена друга труба, і як тільки буде отримано дозвіл німецького регулятора, на наступний день ми почнемо постачання».

Насправді, історія про «Північний потік-2» це історія про те, як демократичні цінності і питання безпеки поступилися економічній вигоді та корупції. Насамперед німці, а також австрійці, французи, італійці, які їх підтримали, по факту закрили очі на агресивну політику Москви по відношенню до України та інших країн Східної Європи, надавши перевагу особистій вигоді. Головний удар тут, звичайно, нанесений Україні, яка втратить не тільки економічно, а й безпеково. Але втратить і сама Європа, включаючи лобістів цього проєкту (як мінімум стануть більш залежними від східного монстра), адже вони вже зараз можуть переконатися як Кремль використовує газ в якості зброї, шантажуючи і погрожуючі європейським країнам.   

Ну і кульмінаційною, звичайно, стала заява Путіна про НАТО і Україну: «Формальне членство (України) у НАТО може не відбутися, а воєнне освоєння території вже йде. І це реально створює загрозу для Російської Федерації. От приїхав міністр оборони (йдеться про візит міністра оборони США Ллойда Остіна до Києва – ред.), який, по суті, відкриває двері України в НАТО. По суті, його заяви саме так можна і потрібно трактувати. Він каже: "Так, кожна країна має право обирати". Ніхто не каже "Ні". Ніхто, навіть європейці… Це не гарантії безпеки для Росії, це розмови на задану тему. І звичайно, нас це непокоїть. Що стосується баз (НАТО), а я знаю відповідні конституційні положення України, навчальні центри ніхто не забороняє. Під маркою навчальних центрів можна все що завгодно розмістити…. Завтра під Харковом ракети з’являться. Що нам робити з цим? Не ми ж ліземо туди зі своїми ракетами. Нам під ніс їх сунуть. Звичайно, це проблема».

Відкриємо маленький секрет Полішинеля, НАТО давно знаходиться під носом у Росії і небо на неї не впало. Три балтійські країни ще з 2004 року є членами Північноатлантичного альянсу. Тут проблема не в НАТО чи Україні, а в самій Росії – наскільки вона, маючи всі ресурси, здатна розвиватися і не тероризувати своїх сусідів?.. Росія може претендувати на статус однієї з світових держав, але для цього вона повинна нести не загрозу світу, брязкаючи зброєю, а притягувати до себе силою позитивного прикладу. Поки ж ми спостерігаємо ситуацію, коли велика (в розумінні – большая) країна намагається повернути минуле і насильно втримати біля себе країни, якими колись володіла на імперсько-колоніальній основі. Такого вже не буде. Тому абсолютно вірно відповів на всі подібні заяви з боку Кремля міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «Найгірший сценарій уже відбувся: напад РФ на Україну, окупація наших земель та вбивство наших громадян. Тому нас не цікавить думка РФ щодо вступу України до НАТО. Росія не має права голосу у дискусії про майбутнє членство України в Альянсі».