Шляхом... нерозумних експериментів

Буквально через кілька годин після заклику Володимира Зеленського  перезавантажити ДБР народні депутати проголосували за президентський законопроект «Про Державне бюро розслідувань щодо вдосконалення діяльності ДБР». «За» — 250 голосів. Таким чином Верховна Рада посилила повноваження директора Бюро і дозволила переводити слідчих прокуратури та прокурорів, які розслідували справи Майдану, в ДБР без обов’язкового проведення конкурсу.

Більш того, тепер, згідно із законопроектом, президент призначатиме директора ДБР за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра України. Нагадаємо, що у чинному законі директора ДБР призначає на посаду президент за поданням прем’єра відповідно до подання конкурсної комісії. Крім того, забезпечення роботи конкурсної комісії тепер організовуватиме центральний апарат ДБР, а не секретаріат КМУ. Положення про Раду громадського контролю при ДБР і порядок її формування затверджує відтепер знову ж таки президент, а не Кабмін (interfax.kiev.ua).

Як посилюються повноваження директора ДБР? Згідно законопроекту, очільник Бюро сам призначає і звільняє свого першого заступника та заступників, визначає їхні обов’язки, вирішує питання про застосування відповідно до рішення дисциплінарної комісії ДБР дисциплінарних стягнень до працівників Бюро, затверджує організаційну структуру Бюро вже без узгодження з Кабінетом Міністрів. Директор ДБР зможе мати не більше ніж трьох заступників.

Директорів територіальних управлінь (а не органів, як зараз вони називаються в законі) ДБР і їхніх заступників, керівників підрозділів центрального апарату та їхніх заступників призначає і звільняє директор ДБР не за поданням конкурсної комісії, яка відбирає директора Бюро, а конкурсних комісій, які проводять конкурси на посади працівників ДБР. Положення про ці конкурсні комісії та порядок проведення відкритих конкурсів затверджує директор ДБР. Працівників апарату ДБР призначає директор Бюро на термін його повноважень, він може достроково звільнити їх з ініціативи директора ДБР або керівника апарату директора.

І це не все. У ст. 1 закону запропоновано прописати, що ДБР є «державним правоохоронним органом», на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, що входять до його компетенції. Наразі передбачено, що ДБР є «центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність». Також вилучається пункт 4 ст. 4, в якому наразі прописано, що незалежність ДБР від незаконного втручання в його діяльність гарантується, зокрема, «колегіальним ухваленням найважливіших рішень керівництвом Державного бюро розслідувань».

Після ранкового допису президента, стало зрозуміло, що чинний директор ДБР Роман Труба не залишиться на своїй посаді. «Права рука» директора ДБР підозрюється в отриманні хабаря у розмірі $150 000. Ще один аргумент на користь необхідності перезавантажити керівництво Бюро», — написав Володимир Зеленський. А головне, у зв’язку з істотною зміною повноважень директора ДБР від дня набуття чинності законопроекту припиняються повноваження нинішнього глави ДБР та його заступників і розпочинається процес із перезапуску органу.

Про відставку Труби заговорили особливо активно після скандалу, який розгорівся у зв’язку із прослуховуванням кабінету очільника ДБР. На записах, оприлюднених через Telegram-канал, голос, схожий на голос Романа Труби, веде розмови (інформує і звітує перед високопосадовцями, обговорює та віддає накази своїм підлеглим з приводу тих чи інших кримінальних справ), які явно є протизаконними. З одного боку, виявляється безкарно можна прослуховувати кабінет директора ДБР, а з іншого — якщо розмови мали місце, то це однозначно предмет для розслідування. В обох випадках правоохоронним органам є чим зайнятися.  

Тим часом, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) затримали екс-голову Головного слідчого управління ГПУ та підприємця за підозрою у можливому шахрайстві й пособництві в одержанні неправомірної вигоди. Прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомила, що екс-співробітник ГПУ за посередництва підприємця вимагав у київського забудовника $150 тис. нібито для керівника одного з правоохоронних органів за закриття кримінального провадження, фігурантом якого є ця компанія. Учасників схеми затримали відразу після отримання ними першої частини обумовленої суми — $75 тис. Раніше повідомлялося, що НАБУ здійснює обшуки через можливі зловживання в ДБР. Обшуки, зокрема, відбувалися за місцем роботи та проживання екс-начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Ігоря Щербини.

КОЛИШНІЙ ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ 3 ГРУДНЯ СКЛАВ ПРИСЯГУ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА. ВІН УВІЙШОВ ДО ФРАКЦІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», ЗАМІНИВШИ ІРИНУ ЛУЦЕНКО, ЯКА ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я ДОСТРОКОВО ПРИПИНИЛА ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕПУТАТА

У відповідь Роман Труба в своєму Telegram-каналі написав, що з новин дізнався про те, що «нібито мій колишній колега ще з часів Генпрокуратури за гроші обіцяв впливати на хід кримінальних проваджень у ДБР, і це кримінальне провадження розслідує НАБУ». Директор ДБР зазначив, що йому не відомо, «чи є кримінальне провадження», і не відомо, що хтось намагався «заробити на ДБР». «Нехай це з’ясовують колеги — до мене поки що ніхто не звертався, але я повністю відкритий для роботи зі слідством», — заявив він. Труба також зазначив, що його так активно намагаються зняти з посади, що «дехто не може зупинитися у своїй фантазії: якісь записи в Telegram-каналі, підміна законопроекту і навіть анонси борделя». При цьому директор ДБР переконаний, що це свідчить про те, що Бюро незручне для високопоставлених осіб, тому вони роблять усе для його знищення.

Насамперед, у зв’язку із прийняттям нового законопроекту про ДБР, виникає питання — наскільки зміниться робота цієї структури, чи можна назвати це перезапуском або реформою? 

«В контексті цього питання я часто повертаю себе до 1990-х років, коли в Україні досить серйозно обговорювалася тема створення Слідчого комітету, — коментує «Дню» кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави та права ім. В. Корецького НАН України Микола СІРИЙ. — Тоді фахівці обґрунтовано звертали увагу, що створення високоцентралізованої структури з монопольними повноваженнями розслідування всіх важливих справ — це вкрай небезпечна річ для демократичного суспільства. Ця думка була почута і від ідеї створення Слідчого комітету відмовилися. Україна пішла іншим шляхом. Натомість в Росії обрали саме цю концепцію, і зараз Слідчий комітет РФ фактично є частиною формування високого рівня авторитаризму в цій країні».

«На жаль, голосування у вівторок за законопроект про ДБР показав, що уроки історії в парламенті не засвоюються, — каже Микола Сірий. — Цими змінами ДБР фактично перетворюється у високоцентралізований орган із великими повноваженнями, який має бути підпорядкований президенту. Тобто якщо досі президент зберігає великий вплив на СБУ, то тепер він матиме такий саме вплив і на ДБР. Чи добре це для парламентсько-президентської республіки? Звичайно, ні. Негативні наслідки цього кроку обов’язково будуть проявлятися. Коли концентруються надмірні повноваження в поєднанні з високими політичними повноваженнями, це призводить до того, що вимоги законності відходять на задній план. Це означає, що політична доцільність домінуватиме над законністю у боротьбі із злочинністю, корупцією, зловживаннями тощо».

Хіба існуюча система була ефективною? «Попередня влада прийняла законодавче підґрунтя по створенню і функціонування ДБР таким чином, що ця структура точно не виглядала зразком правоохоронного органу з точки зору організації і повноважень, — відповідає Микола Сірий. — Але це не означає, що критикуючи попередню організацію роботи і правові підвалини ДБР, потрібно робити крок до погіршення ситуації. За часів президентства Петра Порошенка була створена нелогічна і неефективна ситуація, яку потрібно було змінювати на краще. По суті, сьогодні ми маємо крок від колективної розбалансованості, коли була створена можливість впливати на ДБР з боку різних політичних сил, до централізації — під єдине керівництво Офісу Президента. Ми знову заходимо не в ту площину».     

А от рішення Верховної Ради з приводу «справ Євромайдану» правник підтримує. «Суспільство дуже стурбовано ситуацією із доведенням до логічного кінця «справ Євромайдану», — каже Микола Сірий. — І ця стурбованість має під собою дуже серйозні підґрунтя. Якщо певна група професіоналів тривалий час супроводжувала розслідування (ці слідчі глибоко в темі, вони її пережили), то за світовою і українською практикою, вкрай небажано передавати цю справу іншим особам. Тому коли виникла ситуація із передачею «справ Євромайдану» до ДБР, вимога суспільства, аби за цією справою пішли і ті прокурори, які її розслідували, абсолютно логічна. Це правильна позиція і добре, що парламент її  підтримав».   

На жаль, доводиться констатувати, що за рік своєї роботи нова правоохоронна структура, на яку були великі сподівання, погрузла в скандалах і склоках старої системи, особливо за останні місяці (запитання з приводу можливої дискредитації нового органу було одним з основних під час нашого інтерв’ю з Романом Трубою: «День», №94-95 за 30 травня 2019 р.). Раніше цей шлях встигли пройти НАБУ і САП. В результаті маємо кількість, а не якість. «Взагалі слід сказати, що система правоохоронних органів України серйозно розбалансована, хоча всі ці зміни обґрунтовуються рекомендаціями західних експертів, — констатує Микола Сірий. — Але ці рекомендації стосуються локально кожного окремого органу, а не системи в цілому. Немає жодного аналогу в світі, де б подібна система функціонувала успішно. Не потрібно на собі проводити нерозумні експерименти, потрібна державницька позиція».