Що «потрібно» знати про Крим?

Лише 9% інформації про події на окупованому півострові українці отримують із офіційних джерел

Школа політичної аналітики у черговий раз провела дослідження обізнаності громадян України про ситуацію на окупованому півострові — яка інформація цікавить, якими джерелами користуються. Експерти констатують недостатню присутність кримської тематики в українському інформаційному полі у порівнянні із тематикою про Донбас. Опитування показало, що більшість українців — за те, щоб Україна не відновлювала водопостачання до півострова. Цікаві дані щодо поїздок в Крим з туристичною метою: 50% висловилися за те, що це — цілком прийнятно. Натомість більшість висловилися негативно щодо надання абітурієнтам з Криму пільгових умов для вступу у виші. Загалом фахівці кажуть, що з українцями слід краще комунікувати владі, доносити важливі меседжі та інформацію про те, що відбувається у Криму та в Донецькій і Луганській областях.

— У трьох опитуваннях, які було проведено, ми повторювали питання. Так, у питанні про доступ до вищої освіти на пільгових умовах вихідців з Криму у березні 40% опитаних проявили підтримку. У вересні відсоток впав — хоча держава запровадила пільги, які спрацювали краще, ніж раніше, та й статистика по вступу дуже низька. Парадокс пов’язаний з «хайпом», який піднявся улітку навколо цього вступу. У дискурсі говорилося, що держава «відбирає» місця в інших дітей. Тобто дискусія показує добре, що з думкою громадськості потрібно працювати, бо у нас громадяни — за все хороше й проти поганого, але не за свій рахунок. Щодо підтримки державою розвитку кримськотатарської мови і культури, то більшість вважає, що це відбувається недостатньо, також більшість — проти закриття каналів і зменшення фінансування каналів АТР. Вважаю, що держава має краще аргументувати рішення свої, які можуть бути використані неоднозначно, — зазначає співзасновниця платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Юлія ТИЩЕНКО. — Важливим є питання про сценарії деокупації Донбасу й Криму. Громадяни висловлюються «за» місію ООН, але — на території Донбасу. Таким чином обговорення сценаріїв деокупації центрується навколо Донбасу. Є певна нестача інформації про сценарії навколо Криму. В основному українці висловлюються за попередній статус-кво півострова.

Як сказав керівник аналітичного напрямку Регіонального центру прав людини Сергій МОКРЕНЮК, у дослідженні Інституту масової інформації щодо інформаційного контенту про Крим ідеться, що лише 9% всієї інформації про півострів в інформаційному полі України — від державних органів влади. Решта — з соцмереж, телеграм-каналів тощо. Згідно з чинним законодавством Кабінет міністрів України зобов’язаний здійснювати моніторинг та оприлюднювати інформацію щодо тимчасово окупованої частини Донбасу та Криму.

— Якщо дивитися на ключові інформаційні комунікаційні канали чи можливості, то позитивом є створення телеканалу «Дом» на базі міжнародної платформи іномовлення, — розповів заступник міністра питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор ЯРЕМЕНКО. — Разом з цим я б погодився з висновком, що загальна стратегія і координація зусиль держави разом із громадськими організаціями та міжнародними партнерами мала б бути сильнішою.

Що «потрібно» знати про Крим?

Що «потрібно» знати про Крим?

Лише 9% інформації про події на окупованому півострові українці отримують із офіційних джерел

Школа політичної аналітики у черговий раз провела дослідження обізнаності громадян України про ситуацію на окупованому півострові — яка інформація цікавить, якими джерелами користуються. Експерти констатують недостатню присутність кримської тематики в українському інформаційному полі у порівнянні із тематикою про Донбас. Опитування показало, що більшість українців — за те, щоб Україна не відновлювала водопостачання до півострова. Цікаві дані щодо поїздок в Крим з туристичною метою: 50% висловилися за те, що це — цілком прийнятно. Натомість більшість висловилися негативно щодо надання абітурієнтам з Криму пільгових умов для вступу у виші. Загалом фахівці кажуть, що з українцями слід краще комунікувати владі, доносити важливі меседжі та інформацію про те, що відбувається у Криму та в Донецькій і Луганській областях.

— У трьох опитуваннях, які було проведено, ми повторювали питання. Так, у питанні про доступ до вищої освіти на пільгових умовах вихідців з Криму у березні 40% опитаних проявили підтримку. У вересні відсоток впав — хоча держава запровадила пільги, які спрацювали краще, ніж раніше, та й статистика по вступу дуже низька. Парадокс пов’язаний з «хайпом», який піднявся улітку навколо цього вступу. У дискурсі говорилося, що держава «відбирає» місця в інших дітей. Тобто дискусія показує добре, що з думкою громадськості потрібно працювати, бо у нас громадяни — за все хороше й проти поганого, але не за свій рахунок. Щодо підтримки державою розвитку кримськотатарської мови і культури, то більшість вважає, що це відбувається недостатньо, також більшість — проти закриття каналів і зменшення фінансування каналів АТР. Вважаю, що держава має краще аргументувати рішення свої, які можуть бути використані неоднозначно, — зазначає співзасновниця платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Юлія ТИЩЕНКО. — Важливим є питання про сценарії деокупації Донбасу й Криму. Громадяни висловлюються «за» місію ООН, але — на території Донбасу. Таким чином обговорення сценаріїв деокупації центрується навколо Донбасу. Є певна нестача інформації про сценарії навколо Криму. В основному українці висловлюються за попередній статус-кво півострова.

Як сказав керівник аналітичного напрямку Регіонального центру прав людини Сергій МОКРЕНЮК, у дослідженні Інституту масової інформації щодо інформаційного контенту про Крим ідеться, що лише 9% всієї інформації про півострів в інформаційному полі України — від державних органів влади. Решта — з соцмереж, телеграм-каналів тощо. Згідно з чинним законодавством Кабінет міністрів України зобов’язаний здійснювати моніторинг та оприлюднювати інформацію щодо тимчасово окупованої частини Донбасу та Криму.

— Якщо дивитися на ключові інформаційні комунікаційні канали чи можливості, то позитивом є створення телеканалу «Дом» на базі міжнародної платформи іномовлення, — розповів заступник міністра питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор ЯРЕМЕНКО. — Разом з цим я б погодився з висновком, що загальна стратегія і координація зусиль держави разом із громадськими організаціями та міжнародними партнерами мала б бути сильнішою.