Пророчі слова Ланселота Лоутона

Розгортаючи чергову операцію проти України з залученням додаткових військ та посилюючи дипломатичний та інформаційний тиск, Москва навряд чи розраховувала на зворотний результат. Замість хаосу в Україні та поступок від Заходу, українське суспільство ще більше згуртувалося, а американці та європейці категорично відкинули путінські «червоні лінії». Інтенсивність подій останнім часом зашкалює. У вівторок, 1 лютого, Президент України Володимир Зеленський на урочистому засіданні з нагоди відкриття сьомої сесії Верховної Ради ІХ скликання звернувся до представників трьох гілок влади та суспільства з закликом до єдності заради майбутнього нашої країни.

Щодо внутрішньої ситуації, глава держави акцентував, що сьогодні єдність потрібна як у справах, так і в публічних заявах – в інформаційному полі, у «розумінні ЗМІ своєї відповідальності». «У часи, коли медіаполе – нове поле битви, новини – це нова зброя, а будь-які повідомлення, особливо побудовані на анонімних джерелах, мають реальний і великий вплив на психіку наших людей, нашу державу, а особливо – на економіку», – зазначив Президент (president.gov.ua). У цьому контексті Володимир Зеленський подякував громадянам і представникам бізнесу, які були єдиними й не піддалися «вірусу паніки». «Наша економіка стабілізується, у фінансовій системі все під контролем, надходження до бюджету в січні перевиконано на 7 мільярдів. Гривня почувається краще – вчора зміцнилася на 30 копійок, поступово повертаємося до стабільного та запланованого курсу», – розповів глава держави. Золотовалютні резерви України залишаються на рекордному рівні, що захищає курс національної валюти від різких коливань і зміцнює економічний імунітет, зазначив глава держави.

Міжнародна підтримка України також має позитивні тенденції. «Сьогодні дипломатична підтримка України та обсяг військово-технічної допомоги, яку надають партнери, – найбільші з 2014 року», - заявив Володимир Зеленський. Президент розповів, що минулого тижня мав розмови з лідерами Європейської ради, Литви, Азербайджану, Франції та США, послами країн «Великої сімки» (G7), представниками ООН, НАТО, ЄС, МВФ, ОБСЄ. «Загалом це 80 представників іноземних держав та міжнародних організацій. Вони єдині щодо підтримки нашої держави», – заявив Володимир Зеленський. Також, за його словами, завдяки єдності вдалося розблокувати „Нормандський формат”, що дало надію на деескалацію та мирне врегулювання на Донбасі. Зеленський нагадав, що на продовження спільної ініціативи з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою нещодавно в Києві відбулася зустріч міністрів двох держав, під час якої було досягнуто взаємовигідних домовленостей у сфері торгівлі, інвестицій, перевезень, транзиту товарів. Президент додав, що цього тижня до Києва прибудуть прем’єрміністри Великої Британії, Польщі, Нідерландів, Президент Туреччини. «Така інтенсивність візитів – це серйозний чинник стабілізації… Ніхто не вирішує нашу долю за нашими спинами – всі їдуть до нас. Нам готові підставити плече, а не підніжку. Це дуже важливо, і ми за це вдячні нашим партнерам», – наголосив глава держави. За його словами, Україна, Велика Британія та Польща створюють новий формат політичної співпраці в Європі. Також готується підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Насправді дії Кремля розконсервували або прискорили вирішення багатьох питань у відносинах України з низкою західних країн, які були заморожені або просто перебували на павзі. Військово-технічна допомога з боку Великої Британії та США лише набирає оберти, американські літаки чи не щодня приземлюються у Києві. Також висловили готовність передати Україні зброю низка інших країн.

Польща надасть Україні ПЗРК Grom, боєприпаси до нього та дрони. «Слів солідарності недостатньо. Потрібно діяти. Ось чому ми готові передати оборонну зброю», – повідомив прем'єр Матеуш Моравецький, який у вівторок вилітає до Києва разом з прем'єром Великої Британії Борисом Джонсоном.

Нідерланди також хочуть підтримати Україну зброєю, причому це рішення підтримали як влада, так і опозиція. «Якщо триватиме ескалація, Нідерланди готові допомогти структурно, чи то у фінансовому плані, чи матеріалами, щоб Україна знала, на що вона може розраховувати», – заявив депутат керівної Народної партії за свободу та демократію Рубен Брекельманс (rtlnieuws.nl). За словами політика, у парламенті думають, що можуть допомогти Україні радарами та датчиками виявлення, високоточною зброєю, протитанковою зброєю чи засобами протиповітряної оборони.

Росія тим часом, програючи міжнародний трек, намагається відігратися на інформаційному напрямі. Виходить не дуже. «Поранений сьогодні в Олександрівці українським снайпером чоловік-громадянин Росії. Напередодні снайпер також хотів убити його сусіда — їхні будинки стоять на околиці прямо навпроти українських позицій. Але не влучив. Сьогодні ось краще прицілився, мама та тато можуть пишатися сином. Потрапив у ногу 54-річного шкільного слюсаря. Який сьогодні мав ховати сина, але не зможе, бо лежить в операційній», — написав російський військовий кореспондент, пропагандист Олександр Коц у своєму телеграм-каналі.

Або ще одне повідомлення від телеграм-каналу «Военный обозреватель»: «Глава ДНР Денис Пушилін заявив про загибель військовослужбовця внаслідок застосування безпілотника ЗСУ. Скидання вибухового пристрою».

Все це не що інше, як російська інформаційно-психологічна операція, яка вкотре намагається звинуватити Україну в ескалації конфлікту. За логікою ІПСО, далі мають розганяти новину про те, що цей військовослужбовець мав російський паспорт. І це лише деякі локальні приклади роботи російської інформаційної машини. Мало того, що вони захопили частину української території, так ще й продовжують пудрити мізки людям подібними ІПСО.

Та повернемося до більш глобальних питань. Україна, Польща та Велика Британія створюють новий альянс: він має зміцнити пояс безпеки та посилити Балто-Чорноморську вісь. Про це написав у Facebook міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Міністр пояснив, що Україна не може чекати миру та процвітання десь у майбутньому, коли стане членом ЄС та НАТО, а тому вже сьогодні об'єднує дружні та близькі країни до таких малих альянсів, як Люблінський трикутник з Польщею та Литвою, Квадрига з Туреччиною, Асоційоване тріо з Грузією та Молдовою. За його словами, новий формат з Британією та Польщею не прив'язаний до локальної географії, а поєднує країни, які поділяють загальні принципи, прагнуть зміцнювати безпеку та розвивати торгівлю, готові до конкретних дій.

«До цього все йшло. Питання балтійсько-чорноморського союзу – було питанням часу, - коментує «Дню» воєнний експерт Олег ЖДАНОВ. - На сьогодні у зв’язку з внутрішніми проблемами в США (там качають крісло під Байденом), Британія взяла ініціативу у свої руки. Вісь Лондон - Анкара. Взагалі вони розраховують на тримор’є, тобто залучити до нього ще й Каспійське море. Тому Британія готова форсувати події. Я не здивуюсь, якщо ми підпишемо цей договір, то Англія разом з Польщею можуть по-дружньому долучитись до „Нормандського формату”. І це для нас було б дуже добре та кардинально змінило б ситуацію. В будь-якому разі Британія має намір оволодіти простором між Балтійським і Чорним морями. Якщо зробити єдину митну декларацію Польща - Україна і збирати хоча б по 1 долару з кожної тони вантажу, то можна озолотитись. У такий спосіб, можна впливати на транзит вантажів між Європою й Євроазійським континентом. Це свого роду новий шлях з «варяг до греків». У нас ще є домовленість з Китаєм. Там є кілька варіантів шляху – через Стамбул або Батумі та Іллічівськ, нинішній Чорноморськ. Саме зараз дуже чітко видно чому Путін ненавидить державу України. Тому що ми для нього як кістка в горлі. Якщо він нас ліквідує, то цю преференцію він забере собі. Тоді Росія стане перехрестям усіх доріг на Євроазійському континенті. Отже, вважаю, що зокрема й сьогоднішній візит, це цілеспрямована політика Великої Британії. Зараз для них існує зручний момент. Росію притиснули за рахунок розгону інформації про конфронтацію й агресивні наміри Москви. Тому зараз абсолютно реально просунути згаданий проєкт».

Також ми попросили історика Сергія КОТА провести історичні паралелі з сьогоднішньою підтримкою Британією України. «Мушу сказати, що коли в пресу просочилися перші згадки про ймовірну вісь Лондон – Варшава - Київ, я одразу згадав полковника Євгена Коновальця, який у 1934 - 1935 роках мав як голова ОУН надзвичайно інтенсивне листування з міністерством закордонних справ Великої Британії, де обговорювались питання підтримки визвольних прагнень українського народу з боку цієї країни. Навіть розглядалось питання про переїзд Коновальця і чільних членів проводу ОУН на терени Великої Британії, щоб звідти проводити свою визвольну роботу. Якраз Ланселот Лоутон, британський журналіст і блискучий фахівець з питань Східної Європи, брав участь у групі надзвичайно серйозних військових діячів, журналістів, членів британського парламенту, які активно виступили на підтримку України та за зміцнення британсько-української практичної співпраці. Наприклад, саме члени британського парламенту виступили в Лізі націй у 1934 році щодо акції пацифікації у Східній Галичині та на Волині, де привернули увагу світу до того, що проти українського населення вчиняються злочини, і вимагали рівних прав українців у межах польської держави. Саме Ланселот Лоутон свою першу доповідь щодо України, яка пролунала 1935 року у Палаті громад британського парламенту, ознайомив британських парламентарів з історією України. Він уперше наголосив, що українці є надзвичайно давньою європейською нацією, яка фактично є крайньою на сході Європи. Він простежив усю історію від давніх часів через Київську Русь, через добу Козаччини аж до 1930-х років, де показав окремішній шлях українського народу, його самобутність, самодостатність і відмінність від Росії. Він показав як Російська імперія нищила українську націю та привласнювала історичне минуле українського народу. Саме тоді пролунали гасла про те, що Британія мала бути зацікавлена у підтримці визвольних намірів українського народу і постанні України як окремої демократичної держави».

«У 1939 році, коли вже пахло війною після так званої Мюнхенської змови, провідні європейські аналітики усвідомлювали що на Австрії та Чехословаччині нацистська Німеччина не зупиниться, - продовжує Сергій Кот. - Тоді Ланселот Лоутон виступає з великою публічною доповіддю на засіданні товариства близькосхідних досліджень. Доповідь називалась: «Україна – найбільша проблема Європи». Саме в цій доповіді Лоутон намалював роль України в потенційних стратегічних розкладах в Європі. Він написав, що від того з ким буде Україна буде залежати доля миру, спокою та демократії в Європі. В підсумку цього аналізу він пише про те, що англійці повинні думати так як і українці, і підтримувати у всьому український народ. Тому що незалежна, демократична українська держава у вільній сім’ї європейських народів підсилить старі європейські держави, нації та додасть нового імпульсу стабільності на європейському континенті. Я думаю, що ці слова Ланселота Лоутона виявилися пророчими. Тому що, коли я працював разом з британським посольством, яке підтримало проєкт публікації матеріалів Лоутона, тоді посол сер Річард Брінклі направив цей рукопис матеріалів у міністерство закордонних справ Британії. Там були в захваті від того, що вони прочитали і що виявилось надзвичайно пророчим зрештою. Сьогодні ми бачимо справедливість вислову про те, що історія рухається по колу. Тому що сьогодні Британія надолужує те, що вона не реалізувала в 1930-х роках. Вона повертається до міркувань своїх авторитетних діячів культури, які говорили про важливу місію і роль України на європейському континенті. Думаю, що практична реалізація цього напряму британської політики є надзвичайно потрібною, тому що вона балансує ситуацію в Європі. Глибоко переконаний, що ситуація з виходом Великої Британії зі складу ЄС пов’язана з тим, що частина британської еліти не могла змиритися з тим, що велика держава в якій ще живі традиції володарки морів, яка має свою давню політичну культуру, опинилась на периферії стратегічних глобальних світових процесів у тіні домінування Німеччини і Франції, які могли впливати на кількість голосів і ухвалення рішень на рівні Європейського Союзу. Безперечно, Британія вийшла на рівень власного стратегічного бачення подій у світі і знову повертає собі статус глобального гравця. А союз і близькість України та Польщі, які для Британії є також важливими і можуть бути зараз зміцнені, то це є величезним територіальним ресурсом не лише на сході Європи, а й в Європі в цілому – від Північного до Чорного моря. Крім того, це колосальний спільний людський ресурс. А ще це величезний економічний ресурс. Тепер це може бути ще й потужним військовим ресурсом. Завдяки цьому союзу Україна може прискорити свій шлях до НАТО і до ЄС».