Небезпека з півночі

Ситуація на польсько-білоруському кордоні набирає обертів і загрожує будь-якої миті перерости у реальне військове зіткнення. Зараз ми є свідками неприкритої гібридної агресії з боку так званої Союзної держави Білорусі та Росії проти Євросоюзу. Але з огляду на те, що з обох боків підтягнуті прикордонники, представники спецслужб та військові, найменша провокація з боку авторів цього сценарію (Путіна за допомогою Лукашенка) може призвести до великої трагедії. Про це свідчить як інформаційно-пропагандистська складова, так і реальні дії країн-агресорів.

Розглянемо кілька доказів цього. Білоруські військові у ніч на суботу службовою машиною намагалися зруйнувати тимчасове загородження на кордоні з Польщею. Про це пише польська Прикордонна служба у своєму Twitter-акаунті. «Вони зривали стовпи огорожі та розривали колючий дріт службовою машиною. Польські служби були засліплені лазерними променями та стробоскопом. Білоруси оснастили їх (мігрантів. – Ред.) сльозогінним газом, який застосовувався щодо польських служб. Ці та подальші спроби нелегально перетнути кордон було придушено», – йдеться у повідомленні.

У ніч на неділю мігранти, які прагнуть перетнути кордон Польщі з території Білорусі, закидали польських солдатів та офіцерів щебенем. «Вночі солдатів та офіцерів закидали щебенем мігранти, які намагалися потрапити до Польщі. Мігрантам не вдалося прорватися на польську сторону», - йдеться у повідомленні міністерства оборони Польщі у Twitter.

А тепер звернемося до показової риторики самого Лукашенка, який днями дав інтерв'ю російському виданню «Національна оборона», де озвучив низку меседжів, які свідчать фактично як про становище його режиму в Білорусі, так і наміри на пару зі «старшим братом» і надалі дестабілізувати регіон. не виключаючи війну. Процитуємо деякі з них:

- «На нього накочують, а не було б Путіна – не було б нашої цивілізації, Росію б роздербанили. Час вимагав – склалося, завдяки, зокрема, й президенту Путіну, врятували Росію»;

- «Ми з ним (Путіним. – Ред.) на "ти" завжди. В нас дуже братні, теплі стосунки з ним. …У нас були однакові цінності. І в нього, і в мене. Ми на них виросли. Тому ми однаково сприймаємо цю дійсність»;

– «У Європі немає сьогодні потужних лідерів. Ідуть якісь бійки, накати один на одного... Немає там... сьогодні людей, здатних творити історію. Збідніла, зубожіла Європа»;

- «Ми ніколи не применшували у наших відносинах із Росією роль питань безпеки та оборони. Хоч би як ми сперечалися за нафту, газ, ціни на енергоносії, різні були часи, але оборона та безпека – це святе»;

- «Та й минулорічні події (масові протести білорусів проти режиму Лукашенка. – Ред.) показали, це ж була гібридна атака, і вона продовжується – на нашу державність, нашу державу»;

- «Якщо я фінансую (мається на увазі оплата організації нелегальних мігрантів на кордоні з Польщею. – Ред.), покладіть факти на стіл! Але ж це американці – а чого, вони ж великі, язіком ляпнули – і забули, що сказали…».

Здавалося б, уся ця риторика не повинна дивувати. Звикли. Але реальність така, що ми маємо справу з режимом, який придушив протести у власній країні та десятиліттями утримує білорусів у ярмі. Більше того, веде гібридну війну проти своїх сусідів. Не сам, звичайно. За спиною в нього стоїть інший режим – путінський, який фактично вже взяв під контроль Білорусь і має значно більші ресурси для ведення війни. Україна це повністю відчула на собі, восьмий рік обороняючись від Москви. І, судячи з останніх подій, противник готується до подальшого наступу із залученням режиму Лукашенка.

Ось іще одна його цитата зі згаданого інтерв'ю: «Я Путіну говорю: "Головне, щоб ти не здригнувся. Якщо буде важко, щоб я знав, що за спиною у мене є старший брат, який не дозволить образити молодшого". Більше нічого не треба. Ми маємо гарну армію, підготовлену. Озброєна вона непогано.… Зараз смикаю вашого Президента (Путіна), мені треба тут наші ці 500-кілометрові ракетні установки («Іскандер». – Ред.). Мені треба кілька дивізіонів на західному, на південному напрямі, хай стоять».

«Почерк маріонеткового Лукашенка зрозумілий і передбачуваний – фінально зарядити інфополе темою війни і цим сформувати виправдувальний мотив для присутності російських військ, - пише у ФБ політтехнолог Олег Постернак. - Нагнітання мілітаристської теми – ще й спосіб керованим страхом перекрити залишки глухого опозиційного протесту, витісненого на кухні та курилки. Мовляв, яка "політика", тут війна під боком? Безумовно, людина, яка мислить і розуміє, ніколи не повірить у те, що на Білорусь готується напад Польщі чи Литви. Це суто інформаційна істерія в стратегічних політичних інтересах РФ і Лукашенка. Що найцікавіше, РФ фактично використовує не лише громадян Іраку, Афганістану та Сирії як біомасу в геостратегічній акції, а й Білорусь, остаточно зміцнюючи за нею статус авторитарної «прокази» Європи».

Все це має місце, але реальну підготовку до війни також не варто виключати. Причому спецоперацію на польському кордоні можна розглядати як маневр, що відволікає (звісно, зі своїми завданнями щодо атаки на Євросоюз, зокрема Польщу та Литву), з наступним головним ударом по Україні. Недарма американці заявляють про можливе повторення 2014 року стосовно України дедалі голосніше. Ця тема стала головною під час візиту глави ЦРУ Вільяма Бернса до Москви. Більше того, США вже попередили європейців (до речі, французи днями застерегли Росію від подальших посягань на територіальну цілісність України), що така небезпека з боку Росії існує.

Чи стане це реальністю, звісно, залежить від контрдій України та Заходу. Наприклад, спільні навчання українців із партнерами – один із правильних кроків у цьому напрямі.

Пресслужба ВМС України повідомила, що днями військово-морські сили нашої країни провели тренування з кораблями ВМС США, Туреччини та Румунії в акваторії Чорного моря. У тренуваннях був задіяний флагман 6-го флоту США корабель управління Mount Whitney, а також авіація американських ВМС – патрульний літак P-8 Poseidon і вертоліт. Загалом у тренуванні взяли участь 7 кораблів, два з яких від українських ВМС – патрульний катер «Слов'янськ» та середній десантний корабель «Юрій Олефіренко». Метою тренування було відпрацювання взаємодії у складі багатонаціональної тактичної групи відповідно до стандартів НАТО та підвищення рівня сумісності з флотами Альянсу.

Тим часом Польща обговорює з Латвією та Литвою можливість ініціювати статтю 4 Північноатлантичного договору у зв'язку із загостренням ситуації на польсько-білоруському кордоні. "Ми обговорюємо з Латвією, а особливо з Литвою, чи не запустити статтю 4 договору про НАТО", - розповів прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький (pap.pl). Нагадаємо, згідно зі статтею 4 Північноатлантичного договору, будь-який член НАТО може вимагати консультацій з іншими союзниками, коли, на думку якоїсь із сторін, виникає загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої зі сторін.

Тільки жорстка відповідь, коли путінський режим зрозуміє, що для нього чергова авантюра коштуватиме дуже дорого, зможе остудити запал кремлівських імперіалістів.