Не просто тримати удар

«Україна як держава має користуватися своїми можливостями і вести наступальну політику у захисті прав корінних народів Росії», — експерти

В умовах масштабного протистояння з Кремлем на різних фронтах (політичному, дипломатичному, воєнному, інформаційному, гуманітарному...) для України дуже важливими є асиметричні удари у відповідь, які будуть вражати точно, болісно і справедливо. Одним з таких інструментів є підтримка корінних народів в сучасній Росії, права яких Москва завжди обмежувала і порушувала.

Власне про це нещодавно заявив в Організації Об’єднаних Націй інязор (головний старійшина) ерзянського народу Сиресь Боляєнь. Його виступ став можливим завдяки включенню інязора до делегації від України на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. Нагадаємо, що Сиресь Боляєнь (укр. — Олександр Болькін) був інавгурований у 2019 р. та має легітимні повноваження представляти ерзянський народ перед органами державної влади РФ та міжнародною спільнотою, а також виступає голосом інших корінних народів Ідель-Уралу. Цьогоріч, з метою запобігання поширенню коронавірусу, Форум відбувається в режимі онлайн, із використанням відеозв’язку.

«У той час, як РФ готує неправдиві доповіді про забезпечення прав національних спільнот та корінних народів в Україні, спонсорує кампанії дезінформації, неправомірно змінює склад населення окупованого Кримського півострова та залякує ескалацією війни, корінні народи в самій РФ перебувають на межі вимирання, а їхній голос приглушений. На противагу фасадній політиці РФ щодо захисту корінних народів та їхніх мов, саме Україна надала можливість ерзянській мові пролунати на весь світ та викрити тривожне становище народів ерзя, мокша, удмуртів, марі, чуваші, башкирів і татар», — йдеться в повідомленні Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

У своєму виступі Сиресь Боляєнь гостро розкритикував політику Російської Федерації щодо національних республік та корінних народів: «За останніх 30 років ерзя з мільйонної нації перетворились на невеличку етнічну групу, на межі цілковитого зникнення. Без війни, без епідемій і примусових депортацій. В схожій ситуації опинились наші сусіди по регіону Ідель-Урал: мокша, удмурти, марі, чуваші, башкири і навіть татари. Народам Росії заборонено мати власні політичні партії, університети чи навчатися в школах рідною мовою. Тільки танці в національних костюмах. Той, хто бореться за права свого народу — переслідується поліцією як екстреміст чи піддається примусовому психіатричному лікуванню як божевільний».

Головний старійшина ерзян закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Російську Федерацію: «Ерзя можуть вижити в пандемію коронавірусу, але не можуть вижити в Російській Федерації. Лише міжнародний тиск на Москву здатен вберегти нас від останньої фази етноциду».

Також Сиресь Боляєнь передав Секретаріату Постійного форуму ООН з питань корінних народів заяву щодо порушення прав корінних народів у Російській Федерації. У документі звертається увага ООН на політично вмотивоване судове переслідування Татарського громадського центру, громадської організації «Башкорт» та заборону її діяльності. Перераховуються численні судові процеси проти лідерів татарського, інгуського, калмицького, черкеського і бурятського національних рухів. Окремо наголошується на відсутності прозорого і справедливого розслідування вбивства активіста черкеського молодіжного руху «Адыгэ-Хасэ» Аслана Жукова у 2010 році, інгушського активіста Мусліма Хашагульгова у 2018 р., саамського активіста Євгенія Юшкова у 2020 році; замаху на засновника бурятського правозахисного руху «Эрхэ» Євгенія Хамаганова у 2015 році, викрадення інгушського активіста Рустама Льянова у 2018 році; на застосуванні каральної психіатрії щодо башкирської активістки Рамілі Саїтовії та якутського діяча Алєксандра Габишева у 2020 році.

Можливо з боку України політика підтримки корінних народів Росії є поки не на належному рівні, проте певна послідовність все-таки простежується. Справа в тому, що це питання досить активно піднімала і просувала ще за попередньої влади тодішня очільниця Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. Наразі Ганна не народний депутат, але тему цю не покидає і продовжує її активно піднімати. Зокрема після виступу Сиреся Боляєня в ООН, Ганна Гопко на своєму Youtube-каналі провела бесіду з аналітиком Центру дослідження безпекового середовища «Прометей» Павлом Подобєдом — навіщо Україні підтримувати корінні народи Росії.

«Щонайменше Україна має глибоко вивчати ті процеси, які відбуваються в Росії для того, щоб бути готовими до будь-яких сценарії розвитку подій, — розповідає Павло Подобєд. — Це не означає мати відповіді тільки на декілька сценарії, які пов’язані безпосередньо з нарощуванням російської військової сили біля наших кордонів і на окупованих територіях. Ні. Україна повинна бути готовою до більшого: як будемо діяти, якщо у владі в Росії ще на одне чи два десятиліття залишатиметься Путін; або як буде поводитися Україна, якщо цей режим буде демонтований в результаті протистояння так званих різних «башен Кремля» чи втрати можливості приборкувати масові протести невдоволених нинішнім режимом; або як будемо поводитися якщо в Росії почнеться демонтаж національних республік чи загострення протистояння з республік з центром; або якісь інші сценарії. На всі ці випадки Україна повинна мати підготовлені сценарії дій у відповідь».

Чим конкретно може допомогти Україна, якою має бути її політика у відстоюванні прав корінних народів Росії?

«Україна має користуватися тими інструментами, які вона має як держава, як суб’єкт, але яких не мають корінні народи Росії, продовжує Павло. — Раніше неодноразово представники національних рухів апелювали до України з тією метою, аби їхні проблеми прозвучали на міжнародному рівні. Це і Татарстан, і Башкортостан, і Якутія (Саха), і Північний Кавказ, і інші. З поміж їхніх звернень — це проблема політичного представництва, комплекс національних проблем, пов’язаних зі збереженням ідентичності, мови, релігійні проблеми, економічні питання. Україна в цьому плані має унікальне становище, тому що погляди цих національних еліт спрямовані на Україну як державу, яка протистоїть РФ. Україна може порушити в ПАРЄ чи ОБСЄ питання з приводу заборони національних партій, культурницьких організацій, або що лідери тих чи інших народів перебувають у вимушеній еміграції в Україні. Також наша країна може використовувати цей механізм, аби посилити санкційний тиск на Росію. Я би порадив розглянути на засіданні РНБО найстрашніші порушення прав людини, зокрема із застосуванням каральної психіатрії, інші злочини у вигляді вбивств, викрадень, побиття... Тих, хто це робить в Росії потрібно вносити в санкційні списки. Україна має бути попереду цього процесу, ініціювати, пропонувати і вимагати розгляду цих питань на міжнародних майданчиках».

Відомо, що 21 квітня цього року народні депутати України звернулися до голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка розглянути на своєму засіданні або комітетських слуханнях ситуацію з правами корінних народів Росії і її вплив на національну безпеку України. Звернення майже аналогічного змісту законотворці направили і на адресу міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

«Дуже важливо, щоб Україна, яка стала контриб’ютором європейської безпеки, зробила свій внесок у захист прав корінних народів Росії, — додає Ганна Гопко. — Тому що питання протидії антигуманним заходам — це те, що близьке кожному українцеві, тут ми не можемо стояти осторонь. Крім того, ще в травні 2019 р. український парламент ухвалив звернення до міжнародних організацій і засудив політику путінського режиму з репресій, переслідування, утисків людей. Важливо щоб голос постраждалих від кремлівської репресивної машини був почутий на міжнародних майданчиках. Це і є суб’єктна політика Україна — не просто тримати удар, а вести наступальну політику у захисті прав людини».

Не просто тримати удар

Не просто тримати удар

«Україна як держава має користуватися своїми можливостями і вести наступальну політику у захисті прав корінних народів Росії», — експерти

В умовах масштабного протистояння з Кремлем на різних фронтах (політичному, дипломатичному, воєнному, інформаційному, гуманітарному...) для України дуже важливими є асиметричні удари у відповідь, які будуть вражати точно, болісно і справедливо. Одним з таких інструментів є підтримка корінних народів в сучасній Росії, права яких Москва завжди обмежувала і порушувала.

Власне про це нещодавно заявив в Організації Об’єднаних Націй інязор (головний старійшина) ерзянського народу Сиресь Боляєнь. Його виступ став можливим завдяки включенню інязора до делегації від України на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. Нагадаємо, що Сиресь Боляєнь (укр. — Олександр Болькін) був інавгурований у 2019 р. та має легітимні повноваження представляти ерзянський народ перед органами державної влади РФ та міжнародною спільнотою, а також виступає голосом інших корінних народів Ідель-Уралу. Цьогоріч, з метою запобігання поширенню коронавірусу, Форум відбувається в режимі онлайн, із використанням відеозв’язку.

«У той час, як РФ готує неправдиві доповіді про забезпечення прав національних спільнот та корінних народів в Україні, спонсорує кампанії дезінформації, неправомірно змінює склад населення окупованого Кримського півострова та залякує ескалацією війни, корінні народи в самій РФ перебувають на межі вимирання, а їхній голос приглушений. На противагу фасадній політиці РФ щодо захисту корінних народів та їхніх мов, саме Україна надала можливість ерзянській мові пролунати на весь світ та викрити тривожне становище народів ерзя, мокша, удмуртів, марі, чуваші, башкирів і татар», — йдеться в повідомленні Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

У своєму виступі Сиресь Боляєнь гостро розкритикував політику Російської Федерації щодо національних республік та корінних народів: «За останніх 30 років ерзя з мільйонної нації перетворились на невеличку етнічну групу, на межі цілковитого зникнення. Без війни, без епідемій і примусових депортацій. В схожій ситуації опинились наші сусіди по регіону Ідель-Урал: мокша, удмурти, марі, чуваші, башкири і навіть татари. Народам Росії заборонено мати власні політичні партії, університети чи навчатися в школах рідною мовою. Тільки танці в національних костюмах. Той, хто бореться за права свого народу — переслідується поліцією як екстреміст чи піддається примусовому психіатричному лікуванню як божевільний».

Головний старійшина ерзян закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Російську Федерацію: «Ерзя можуть вижити в пандемію коронавірусу, але не можуть вижити в Російській Федерації. Лише міжнародний тиск на Москву здатен вберегти нас від останньої фази етноциду».

Також Сиресь Боляєнь передав Секретаріату Постійного форуму ООН з питань корінних народів заяву щодо порушення прав корінних народів у Російській Федерації. У документі звертається увага ООН на політично вмотивоване судове переслідування Татарського громадського центру, громадської організації «Башкорт» та заборону її діяльності. Перераховуються численні судові процеси проти лідерів татарського, інгуського, калмицького, черкеського і бурятського національних рухів. Окремо наголошується на відсутності прозорого і справедливого розслідування вбивства активіста черкеського молодіжного руху «Адыгэ-Хасэ» Аслана Жукова у 2010 році, інгушського активіста Мусліма Хашагульгова у 2018 р., саамського активіста Євгенія Юшкова у 2020 році; замаху на засновника бурятського правозахисного руху «Эрхэ» Євгенія Хамаганова у 2015 році, викрадення інгушського активіста Рустама Льянова у 2018 році; на застосуванні каральної психіатрії щодо башкирської активістки Рамілі Саїтовії та якутського діяча Алєксандра Габишева у 2020 році.

Можливо з боку України політика підтримки корінних народів Росії є поки не на належному рівні, проте певна послідовність все-таки простежується. Справа в тому, що це питання досить активно піднімала і просувала ще за попередньої влади тодішня очільниця Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. Наразі Ганна не народний депутат, але тему цю не покидає і продовжує її активно піднімати. Зокрема після виступу Сиреся Боляєня в ООН, Ганна Гопко на своєму Youtube-каналі провела бесіду з аналітиком Центру дослідження безпекового середовища «Прометей» Павлом Подобєдом — навіщо Україні підтримувати корінні народи Росії.

«Щонайменше Україна має глибоко вивчати ті процеси, які відбуваються в Росії для того, щоб бути готовими до будь-яких сценарії розвитку подій, — розповідає Павло Подобєд. — Це не означає мати відповіді тільки на декілька сценарії, які пов’язані безпосередньо з нарощуванням російської військової сили біля наших кордонів і на окупованих територіях. Ні. Україна повинна бути готовою до більшого: як будемо діяти, якщо у владі в Росії ще на одне чи два десятиліття залишатиметься Путін; або як буде поводитися Україна, якщо цей режим буде демонтований в результаті протистояння так званих різних «башен Кремля» чи втрати можливості приборкувати масові протести невдоволених нинішнім режимом; або як будемо поводитися якщо в Росії почнеться демонтаж національних республік чи загострення протистояння з республік з центром; або якісь інші сценарії. На всі ці випадки Україна повинна мати підготовлені сценарії дій у відповідь».

Чим конкретно може допомогти Україна, якою має бути її політика у відстоюванні прав корінних народів Росії?

«Україна має користуватися тими інструментами, які вона має як держава, як суб’єкт, але яких не мають корінні народи Росії, продовжує Павло. — Раніше неодноразово представники національних рухів апелювали до України з тією метою, аби їхні проблеми прозвучали на міжнародному рівні. Це і Татарстан, і Башкортостан, і Якутія (Саха), і Північний Кавказ, і інші. З поміж їхніх звернень — це проблема політичного представництва, комплекс національних проблем, пов’язаних зі збереженням ідентичності, мови, релігійні проблеми, економічні питання. Україна в цьому плані має унікальне становище, тому що погляди цих національних еліт спрямовані на Україну як державу, яка протистоїть РФ. Україна може порушити в ПАРЄ чи ОБСЄ питання з приводу заборони національних партій, культурницьких організацій, або що лідери тих чи інших народів перебувають у вимушеній еміграції в Україні. Також наша країна може використовувати цей механізм, аби посилити санкційний тиск на Росію. Я би порадив розглянути на засіданні РНБО найстрашніші порушення прав людини, зокрема із застосуванням каральної психіатрії, інші злочини у вигляді вбивств, викрадень, побиття... Тих, хто це робить в Росії потрібно вносити в санкційні списки. Україна має бути попереду цього процесу, ініціювати, пропонувати і вимагати розгляду цих питань на міжнародних майданчиках».

Відомо, що 21 квітня цього року народні депутати України звернулися до голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка розглянути на своєму засіданні або комітетських слуханнях ситуацію з правами корінних народів Росії і її вплив на національну безпеку України. Звернення майже аналогічного змісту законотворці направили і на адресу міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

«Дуже важливо, щоб Україна, яка стала контриб’ютором європейської безпеки, зробила свій внесок у захист прав корінних народів Росії, — додає Ганна Гопко. — Тому що питання протидії антигуманним заходам — це те, що близьке кожному українцеві, тут ми не можемо стояти осторонь. Крім того, ще в травні 2019 р. український парламент ухвалив звернення до міжнародних організацій і засудив політику путінського режиму з репресій, переслідування, утисків людей. Важливо щоб голос постраждалих від кремлівської репресивної машини був почутий на міжнародних майданчиках. Це і є суб’єктна політика Україна — не просто тримати удар, а вести наступальну політику у захисті прав людини».