«Мінськ-2». Наслідки...

Перед поїздкою в Париж на зустріч «нормандської четвірки» Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що закон про так званий особливий статус Донбасу, дія якого закінчується 31 грудня 2019-го, пролонгуватися не буде, і що замість нього українська влада підготує новий закон. Щоправда, глава держави уточнював, що яким саме буде цей закон, стане ясно після зустрічі лідерів чотирьох держав.

Але під час переговорів у французькій столиці, ситуація змінилася. На підсумковій пресконференції Президент України вже заявив журналістам, що закон про особливий статус Донбасу «треба подовжити». «Тим паче, так записано в Мінських домовленостях, що ми повинні погодити з усіма сторонами в ТКГ. Цей закон уже є. Ми його подовжуємо, але він тимчасовий — на рік», — додав Зеленський.

І ось буквально за три дні Верховна Рада конституційною більшістю  (320 «за») проголосувала за це рішення. Дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей подовжено до 31 грудня 2020 року (включно). Підтримали: «Слуга народу» — 220, «ОПЗЖ» — 34, «Євросолідарність» — 23, «За майбутнє» — 16, «Довіра» — 14, позафракційні — 13. «Проти» ухвалення законопроєкту проголосували 18 нардепів фракції «Голос», 1 депутат від «Батьківщини» (15 депутатів від цієї фракції утрималися).

Нагадаємо, що закон цей Верховна Рада ухвалила ще у вересні 2014 року (набув чинності 18 жовтня 2014 року) з терміном на три роки. Згодом парламент неодноразово продовжував на рік термін дії цього закону. Останній раз 4 жовтня 2018-го ВР пролонгував до 31 грудня 2019-го.

Ще напередодні «нормандського саміту» президент Росії Володимир Путін говорив про те, що Україна має продовжити дію закону про особливий статус, причому на постійній основі. І, схоже, українська сторона пішла на поступки. «Я відповів чесно (лідерам «нормандської четвірки», які запитували українського Президента, чому, на його думку, закон слід продовжити на рік, а не на п’ять чи десять. — Ред.), що ми не знаємо, що буде за п’ять років і за десять, а рік — це нормально», — розповів Зеленський журналістам (ukrinform.ua).

НЕОБХІДНІСТЬ ПРОЛОНГАЦІЇ ЗАКОНУ ПРО ОСОБЛИВИЙ СТАТУС ДОНБАСУ ОБ'ЄДНАВ БІЛЬШІСТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ФРАКЦІЙ І ГРУП, ЗОКРЕМА ФРАКЦІЇ «СЛУГА НАРОДУ» ТА ОПЗЖ

Але закон про особливий статус Донбасу має один важливий запобіжник. Документ передбачає, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу починає діяти лише «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону (перехідні положення), зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України».

Дякувати Богу, однак це не вирішує проблему в комплексі. На жаль, у Мінських домовленостях закладені «міни», які складно обійти. Той самий закон про особливий статус Донбасу, який передбачає, зокрема, створення «загонів народної міліції», є частиною Мінських домовленостей. Процитуємо, наприклад, 9-й пункт з Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу:

ФРАКЦІЯ «ГОЛОС» ГОЛОСУВАЛА «ПРОТИ» ПРОДОВЖЕННЯ ДІЇ ЗАКОНУ ПРО ОСОБЛИВИЙ СТАТУС ДОНБАСУ. ЗА СЛОВАМИ ЛІДЕРА ПАРТІЇ СВЯТОСЛАВА ВАКАРЧУКА, ЗАКОН НЕ ВІДПОВІДАЄ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ТА ПІДРИВАЄ НАЦІОНАЛЬНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ. ВИНИКАЄ ПИТАННЯ — ЯКУ ТОДІ АЛЬТЕРНАТИВУ «МІНСЬКУ» ПРОПОНУЮТЬ У «ГОЛОСІ»?

«Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України в усій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей на підставі Закону України та конституційна реформа) до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11 — у консультаціях і за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в межах Тристоронньої контактної групи».

Про що ж йдеться в пункті 11?

«Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає ключовим елементом децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначеними в примітці, до кінця 2015 року».

Ну і для повної картинки, наведемо примітки:

«Такі заходи відповідно до Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» включають таке:

• звільнення від покарання, переслідування і дискримінації осіб, пов’язаних з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей;

• право на мовне самовизначення;

• участь органів місцевого самоврядування у призначенні голів органів прокуратури та судів в окремих районах Донецької і Луганської областей;

• можливість для центральних органів виконавчої влади укладати з відповідними органами місцевого самоврядування угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;

• держава надає підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;

• сприяння з боку центральних органів влади транскордонної співпраці в окремих районах Донецької і Луганської областей з регіонами Російської Федерації;

• створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад з метою підтримання громадського порядку в окремих районах Донецької і Луганської областей;

• повноваження депутатів місцевих рад та посадових осіб, обраних на дострокових виборах, призначених Верховною Радою України цим законом, не можуть бути достроково припинені».

Читачі, звичайно, можуть у черговий раз заглянути і повністю прочитати Мінські домовленості. Але суть їх зрозуміла. По суті ті, хто сьогодні найгучніше кричать «ні капітуляція!», самі ж і заклали цю капітуляцію в 2014—2015 рр.

Тому Україні сьогодні для розв’язання проблеми вкрай важливо знайти додаткові можливості. Якраз днями представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі Олексій Резніков заявив, що українська сторона підготує пропозиції щодо зміни Мінських угод до наступної зустрічі лідерів країн «нормандського формату», запланованої на березень 2020 року.

«Ми точно напишемо ці пропозиції (до наступної зустрічі. — Ред.), вони навіть були в ініціативах президента (України Володимира Зеленського. — Ред.) готові. Але за тих чотири місяці наші очікування, що навіть ті домашні завдання, про які домовилися сторони, ... можна зробити до березня», — розповів Резніков (hromadske.ua). Він висловив переконання, що існуючі Мінські угоди потрібно переглянути для того, щоб «вони спрацювали». Підготовлену редакцію угод потім обговорять з політичними радниками і міністрами закордонних справ чотирьох країн — учасниць «нормандського формату».

Від того, чи вдасться Україні домогтися перегляду Мінських домовленостей або зміни «нормандсько-мінського формату», насправді, залежить можливість і успіх з деокупації наших територій. Це надскладний виклик, заради якого потрібно мобілізувати всі розумні сили в Україні.