Голод як зброя

«Колективний Путін» після провалу бліцкригу перейшов до стратегії знищення українців, серед іншого, за допомогою випробуваного Сталіним методу

Це — не просто російська «воєнна операція» в Україні і не просто війна РФ проти Української держави. Це — Третя світова війна (поки що — на щастя — «гібридна»), яка вже почалася і яку ще можна зупинити, доки вона не перейшла у «гарячу» стадію. Але жертвами її вже стали кілька тисяч загиблих і померлих від ран, а можуть стати сотні тисяч та мільйони, причому не лише в Європі. Це засвідчують конкретні приклади.

Скажімо, ГУР Міноборони України повідомляє, що російські війська почали цілеспрямовано знищувати українську сільськогосподарську техніку, щоб завадити здійснити посівну кампанію. Такі випадки зафіксовані у Броварському районі (Київська область), Мелітопольському районі (Запорізька область), Прилуцькому, Ніжинському, Новгород-Сіверському районах (Чернігівська область), у низці районів Херсонської та Харківської областей. А вночі 13 березня росіяни на Сумщині завдали авіаудару по місцях зберігання сільгосптехніки, і всю цю техніку було знищено. «Ставиться під загрозу продовольча безпека не лише України. Наша держава — один із основних постачальників багатьох видів сільськогосподарських культур на ринки Європи та Китаю», — ідеться в повідомленні. Крім цього, окупанти реквізують сільськогосподарську техніку для проведення інженерних робіт, побудови укріплень і для використання як тягачів для бронетехніки.

Війна, яку Росія розпочала проти України, може спровокувати голод в Африці. Крім того, агресивна політика держави-окупанта для багатьох інших країн спричинить серйозні негативні соціальні наслідки. Про це сказала директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кристаліна ГЕОРГІЄВА в інтерв’ю CBS: «Війна в Україні означає голод в Африці», — такої думки глава МВФ. І не лише це, а й зростання цін на сировину, зерно, добрива у світі.

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

А МЗС України у своєму телеграм-каналі наголосило: «Російські загарбники продовжують завдавати ударів по цивільних об’єктах України, свідомо знищуючи українську сільськогосподарську техніку. Продовольча безпека Європи, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африки перебуває під загрозою. Захисники України також захищають світ від голоду і продовольчої кризи!»

Це всього лише три «свіжих» повідомлення на цю тему, а їх значно більше. І вони змушують ґрунтовніше замислитися про дуже важливі речі.

Найперше, скидається на те, що «колективний Путін» та особисто В.В. після провалу бліцкригу перейшли до стратегії знищення України та українців, серед іншого, за допомогою випробуваного Сталіним методу — штучного голоду, поєднаного з масовими вбивствами і насиллям. Так би мовити, «в ознаменування» 90-х роковин Голодомору-геноциду. Адже у разі, якщо буде зірвано посівну в Україні (а її таки поставлено під загрозу не лише знищенням сільгосптехніки, а й нестачею паливно-мастильних матеріалів, кваліфікованих кадрів і, головне, окупацією значної частини української території), то навіть у разі досягнення перемир’я з самозабезпеченням країни продовольством виникнуть серйозні проблеми. Звичайно, буде допомога від держав-партнерів, але на «гуманітарці» не можна жити повноцінно, можна лише виживати. А якщо бойові дії триватимуть надалі, ситуація дедалі погіршуватиметься. Крім того, зірвана (бодай частково) посівна означає ще й втрату значних валютних надходжень від експорту продовольства. Такий експорт опинився під загрозою і внаслідок дій російського Чорноморського флоту — адже нині працюють лише два українських порти, які розташовані на Дунаї.

По-друге, Путін прагне покарати увесь світ, усі держави, ще б пак — лише чотири із них підтримали Росію в ООН. Відтак щойно було заборонено експорт збіжжя цукру із РФ, і це розраховано не просто на заспокоєння росіян, які кинулися буквально вигрібати всі продовольчі товари, які є в продажу. Ні, йдеться також про удар по «неправильних» Африці й Азії: мовляв, голод вас швидко навчить любити «велику Росію». А на додачу Кремль може наказати перекрити традиційні шляхи експорту зерна із Казахстану, які йшли через російські порти на Чорному морі. Крім того, слід зважити й на карколомне зростання світових цін на зерно: спочатку експерти говорили про 20%, зараз — про 22%, а які цифри будуть названі завтра — не відомо, принаймні навряд, щоб вони були менші. А це означає, що допомога тим, хто її потребує, за рахунок міжнародних структур зменшиться — їхні бюджети не безрозмірні.

По-третє, дії РФ розраховані на перспективу — вже сьогодні збитки України від російської агресії обраховують у сотні мільярдів доларів. Як відновити потрощену сільгосптехніку, за що купувати нову, яким чином відбудовувати ту інфраструктуру, яка безпосередньо пов’язана з сільським господарством? Певним виходом тут могла би стати конфіскація величезних російських активів на Заході й направлення бодай частини із них Україні на відбудову економіки і соціальної сфери. Однак таке може відбутися не одразу, навіть за швидкого досягнення сприятливого для України миру та усунення від влади в РФ як особисто В.В., так і «колективного Путіна». Тобто не лише найбідніші країни, а й чимало інших навіть за найоптимальнішого перебігу подій ще довго потерпатимуть від наслідків російської «гібридної» світової війни. Для мінімізації цих наслідків найголовніший інструмент — швидке надання Україні ще більшої допомоги, ще більшої кількості потужної сучасної зброї, щоби зламати хребет військам РФ і «знести» чинну російську владну систему, яка в разі її збереження й надалі становитиме загрозу цивілізованим державам і не припинятиме спроб поставити увесь світ на коліна, в тому числі за допомогою штучного голоду.