Гібридна депортація як спосіб заміни населення на півострові

11 березня в окупованому Криму після семи обшуків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі затримано четверо кримських татар: Амет Сулейманов, Сейтумер Сейтумеров, Осман Сейтумеров і Рустем Сейтмеметов, яких ФСБ підозрює буцімто в діяльності організації «Хізб-ут-Тахрір», забороненої в Росії. Причому керівником та організатором цього неіснуючого осередку «призначили» колишнього активіста «Кримської солідарності» Сейтумера Сейтумерова, який ще 2018 року виїхав із Криму до Києва, де працює ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR. Таким чином ФСБ стверджує, що затримані в окупованому Криму кримські татари, жителі Бахчисарая, буцімто входять в осередок організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії вважається терористичною і заборонена. Стосовно затриманих порушені кримінальні справи. Таким чином за один день в Криму порушено справу вже третьої Бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір», на додачу до вже існуючих севастопольських, ялтинських, сімферопольських і красногвардійської.

Наступного дня, 12 березня, як повідомив кримський активіст Сервер Барієв, російські силовики провели обшук у будинку кримської татарки Зєри Безазієвої в селищі Роздольне, чоловік якої вже кілька місяців перебуває в лікарні. При цьому силовики заявляли, що шукають зброю, однак так нічого і не знайшли, бо звідки їй взятися у 66-річної жінки?

Мета таких дій — залякування місцевого населення, спонукання до того, щоб дедалі більше неблагонадійних для Росії кримчан, а саме кримських татар та українців, залишали півострів. Це новітня форма етнічної чистки населення анексованих територій. У нинішній політичній обстановці у світі Росія не може вдатися до насильницької депортації народів, як це було 1944-го, тому для послаблення опору і збільшення кількості лояльного населення Росія в Криму задіяла гібридну депортацію, під час якої витискає із півострова незгодних і натомість завозить жителів із материкової Росії. Фактично повторюється ситуація 1944 року, коли депортували кримських татар, німців, греків, болгар, вірмен, а на їх місце за оргнабором завезли росіян, які, власне, так і не змогли відновити Крим після війни, через що Микита Хрущов і був змушений проявити ініціативу про передачу Криму Україні 1954 року.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

На місце тих, що виїхали, очільники російського Криму організували переселення людей із материкової Росії. Так, за неофіційними даними, якими оперує заступник представника Президента України в Криму Таміла Ташева, на материкову Україну з початку окупації разом з військовими вже виїхали орієнтовно 100 тисяч людей. Натомість у Крим за різними програмами із Росії заїхали приблизно 500 тисяч людей без урахування кількості військових, яка, певна річ, тримається в таємниці, однак, за неофіційними підрахунками, вони становлять також приблизно півмільйона осіб.

У зв’язку з цим кардинально змінилось населення міст Криму. Наприклад, населення Сімферополя, куди, зрозуміло, завезено найбільшу кількість чиновників, силовиків та спеціалістів, яким дісталися керівні посади, із колишніх 350 тисяч тепер перевищило 600 тисяч. На вулиці стали звичним явищем автомобільні затори, карколомно виросла черга в дитсадки, багато шкіл переведені на роботу в дві зміни.

За даними агенції QHA-media, в анексованому Криму навіть офіційна російська статистика підтверджує факти заміни населення. Так, згідно з даними Росстату в Криму, 2015 року в’їхало 42,8 тис., виїхало — 26,5 тис.; 2016-го в’їхало — 42 тис., виїхало — 30,9 тис.; 2017-го в’їхало — 43,4 тис., виїхало — 35,1 тис.; 2018-го в’їхало — 44,8 тис., виїхало — 40 тис. По Севастополю така ж сама картина: 2015 року в’їхало — 24,8 тис., виїхало — 6,9 тис.; 2016-го в’їхало — 22,6 тис., виїхало — 13 тис.; 2017-го в’їхало — 20,2 тис.; виїхало — 11,4 тис.; 2018-го в’їхало — 21,1 тис., виїхало — 13,3 тис.

Але тут однозначно не повні цифри, оскільки багато росіян живуть без оформлення документів, а ще більше хитрих переселенців знайшли можливість купити житло в Криму, але прописалися в Краснодарському краї, щоб уникнути санкцій, оскільки кримський паспорт та кримська реєстрація не визнані ніде у світі, крім Росії. Більше того, за кримським паспортом навіть російські банки на Кубані не дають кредити, і люди змушені або терпіти санкції, або ж приховувати проживання в Криму від обліку.

Примусова заміна населення в Криму призводить до великої кількості проблем. Наприклад, якщо в українському Криму проблема з дитсадками фактично була вирішена, то зараз вона постала на повен зріст. Адже в Крим заїхала велика кількість повноцінних сімей, у яких, крім глави сім’ї, є дружина і двоє чи троє дітей. Для дружини потрібне працевлаштування. А це значить, влада повинна звільнити з роботи когось із кримчан, для дітей потрібні дитсадочки та школи. Школи будуються, але багато з уже наявних переведені на двозмінну роботу, для швидшого розв’язання проблеми з садочками влада штурмує будівництво блочних дитсадків, але і за таких умов проблему може бути розв’язано лише через чотири-п’ять років.

Перше, що зробила Росія після анексії Криму, — це запустила програму будівництва житла для військових, силовиків та працівників спецслужб. Такі цільові будинки вже зведені в Севастополі, Сімферополі, Джанкої, Феодосії, Керчі, Євпаторії та інших містах Криму. Лише за 2014 рік переїхали до Криму понад 20 тисяч військових пенсіонерів.

Діє також програма переселення росіян із районів Крайньої Півночі та Далекого Сходу. За цією програмою також переселилися із тундри на курорт кілька десятків тисяч росіян. Це якраз ті люди, які політично потрібні Росії в Криму — вони завжди будуть голосувати так, як їм скажуть, і завжди підтримуватимуть політику партії та уряду.

Сьогодні Крим — це гігантський будівельний майданчик. Продаж житла для переселенців на пільгових умовах і за пільговою іпотекою рекламується, як мінімум, у більш ніж 30 нових житлових комплексах. Окупаційна влада Криму представляє їх як житло для кримчан, хоча самі кримчани навряд чи зможуть придбати таке житло за повну ціну, оскільки знижки, пільгова іпотека та пільгові ціни діють лише для переселенців до Криму.

Згідно з міжнародним правом заміна місцевого населення, завезення в окуповані райони жителів із країни-агресора є злочином та порушенням конвенції про захист цивільного населення в період військових дій. Тому прокуратура АРК порушує кримінальні справи проти російських посадовців у Криму за порушення правил ведення військових дій, однак росіяни та колабораціоністи на це, зазвичай, не реагують. А даремно, адже всі ці факти систематизуються, накопичуються і передаються в міжнародні суди, зокрема й для процесу, який зараз розглядає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі за позовом України до Росії щодо Криму.