Ерозія цінностей?

Про дозвіл на виїзд з України працівникам посольств та інших дипломатичних установ низки країн світу цими днями не писав хіба що лінивий. Ясна річ, це неабияк сприяло поширенню панічних настроїв в українському суспільстві, аж так, що їх довелося заспокоювати Президентові та секретареві РНБО Олексію Данілову.

Але «Дню» стало відомо про ще один кричущий факт. У понеділок Сара Томас, керівник Печерського Кампусу Британської міжнародної школи в Києві, розіслала батькам учнів таке повідомлення: «На жаль, ми змушені повідомити Вам, що Colette Hirst (1.1), Amber Blamire (2.2) та Becky Smith (3.2) вирішили залишити школу, не повідомивши нас про це заздалегідь. Керівництво школи дізналося про їхнє рішення у неділю ввечері, 23 січня. Причиною їхнього вчинку стала нестабільна політична ситуація біля державного кордону. Ці вчителі поставили свої інтереси вище інтересів дітей, і ми засуджуємо таку поведінку.

Бувши міжнародним викладачем, мені надзвичайно соромно за їх вчинок, що демонструє брак відданості своїй справі, але водночас я пишаюся стійкістю та професіоналізмом більшості моїх колег. Наразі ми переглядаємо розклад задля забезпечення сталого навчального процесу та сподіваємося на ваше терпіння й розуміння.

Дякуємо за вашу підтримку у ці непрості часи».

Про це «Дню» повідомив наш багаторічний читач і партнер В’ячеслав Юткін. У цьому навчальному закладі, що вважається найкращою англійською школою в Україні, здобувають освіту його діти. «Хочеться дати їм гарну освіту, щоб продовжили її за кордоном та повернулися розвивати Україну», – каже В’ячеслав Михайлович. Та в результаті такого ганебного вчинку педагогів «40 учнів залишилися без учителів, які вважали перебування в Україні небезпечним для свого життя».

«Ми з нетерпінням чекали вивчення англійської мови в Британській школі як найкращій в Україні. Як я можу пояснити своїм 6-річним близнюкам, що їхня вчителька Ембер Бламір вирішила втекти? Кілька днів тому вона повчала їх, як поводитися, та була авторитетом для них. Це була фальш і дуже важко буде відмити цю пляму з вашого придворного фрака. Ви самі винні, тому що ми не обираємо вчителів для своїх дітей, тому що залежимо від вас. І ви отримуєте великі гроші за таку роботу, але робите її якнайгірше. Ті, кого ви запропонували вчителями для нашої малечі, повелися як боягузи, – написав В’ячеслав Юткін у відповідь на цитований вище лист. – Як пояснити причину їхньої панічної втечі? Можливо, ви спричинили це, розповідаючи історії про кровожерливих росіян на порозі британської школи. Мені вас шкода і я чекаю на ваші подальші пояснення. Сподіваюся, ви ніколи не будете співпрацювати з такими вчителями, як Ембер Бламір, Беккі Сміт та їм подібні, які промовляючи чесні слова годують нас з порожньої ложки».

«День» зі свого боку також звернувся з проханням про коментар до Печерського Кампусу Британської міжнародної школи в Києві, але нам відповіли, що телефоном коментарів не надають, тож тепер ми чекаємо відповіді на наш запит.

Схоже, ця ситуація може стати гарним уроком для українського суспільства, що часом дивиться на західний світ через «рожеві окуляри». Не будемо навіть нагадувати про високі зразки вчительської самопожертви, про які ми знаємо з історії, педагогів ніхто не змушує ризикувати (якщо вони справді бачать цей ризик) за чужих для них дітей, та хоча б словосполучення «ділова етика» не мала б бути для них порожнім звуком…