Юрій КАРМАЗІН: "Під час поділу ЧФ зроблено неприпустимі поступки Росії"

Голова парламентської комісії з питань вивчення політико-правової ситуації в Кримській автономії Юрій Кармазін, який є автором доповнення статті 17 Конституції України частиною 7-ю ("На території України не допускається розташування іноземних військових баз"), висловив "Дню" свою точку зору з приводу підписаних у Києві угод щодо Чорноморського флоту.

- Ваша оцінка угод щодо розподілу Чорноморського флоту?

- Скажу відразу: я не буду голосувати за ратифікацію цих угод. Чому? Не приховуватиму, по-перше, що до останнього моменту я і члени парламентської комісії не без підстав сподівалися: за Військово-морськими силами України залишаться хоча б дві бухти в Севастополі. По-друге, ціна за оренду бухт, які передані Росії, буде щонайменше у два рази вищою, ніж визначена угодою. І, по-третє, що буде поставлено питання про відшкодування величезних екологічних збитків від перебування ЧФ Росії в наших територіальних водах. Однак ці сподівання не справдилися. Скажу більше, за колишнього командування ВМС України угоди такого змісту не були б підписані. Можливо, саме тому й усунули з посади командувача ВМС віце-адмірала В. Безкоровайного та його заступника контр-адмірала М. Кострова.

- Чи є обов'язковою ратифікація Верховною Радою цих угод?

- Чому б нам знову не звернутися до Конституції? Пункт 14 Перехідних положень, зокрема, регламентує: "Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України". Тобто жодна угода чи договір, підписані найвищими посадовими особами виконавчої влади всупереч визначеному порядку, без ратифікації парламентом, не дозволяють використання військових баз, у тому числі належних Російській Федерації. Те, що вчинено наприкінці травня в Києві, поки що з юридичної точки зору є не більш ніж намірами про порядок розміщення й використання військових баз на території України.

- Можливо, варто уточнити: "тимчасового розміщення й використання"?

- На мою думку, визначений термін оренди у двадцять років, по суті, увічнює ситуацію. У Конституції, щоправда, не зазначено, що таке "тимчасове перебування". Але навряд чи більшість парламенту погодиться, що двадцять років - це тимчасовий термін перебування. Порівняймо: це - чотири терміни президентства, п'ять термінів Верховної Ради. Це - майже назавжди.

Інтерв'ю взяв Михайло АКСАНЮК, "День", Одеса