Влодзімеж Цімошевич: "Україні й Польщі не вистачає поглиблених форм економічної співпраці"

Прем'єр-міністр Польщі ексклюзивно для "Дня" дає оцінку нинішнього стану і проблемам двосторонніх відносин.

- Які питання слід насамперед вирішити Києву і Варшаві для успішного розвитку співпраці?

- Наші держави мають співпрацювати в руслі стратегічного партнерства. Успіх суверенної України має велике значення для Польщі. Хочемо плідної співпраці ще й тому, що успішний розвиток вашої держави буде важливим для політичної конструкції Східної Європи.

Сьогодні наша політична співпраця складається чудово. У галузі економіки нам не вистачає більш поглиблених її форм. Насамперед я маю на увазі починання в галузі виробництва. У нас є великі сподівання на проект спільного виробництва комбайнів "Бізон" в Україні. Але часом бракує реакції на наші пропозиції з боку українських партнерів. Приблизно рік тому ми запропонували Києву інвестиційний кредит у 20 мільйонів екю. Ми кілька разів нагадували про цю пропозицію, але українська сторона не відповідала. Це ставить нас у незручне становище - ми не знаємо, як розцінювати це мовчання. Чи ці пропозиції наших партнерів не цікавлять, чи є інші причини?

Під час контактів із західними партнерами Польща дуже часто пропонує спільні починання разом з Україною. Два тижні тому я представив у Відні таку концепцію новому канцлерові Австрії. Кілька тижнів тому - прем'єрові Італії, який перебував у Польщі. В обох цих випадках я зустрів величезне зацікавлення.

Важливим для економічних ініціатив є їхнє позитивне сприйняття. Тому я з прикрістю довідався про інцидент, що стався нещодавно в польському банку, який за кілька днів до цього було відкрито в Луцьку. Я чув, що там спрацював вибуховий пристрій. Сподіваюся, що це незначний інцидент, але не приховую: якщо подібний випадок трапиться вдруге, то польський бізнес може побоятись іти в Україну.

Хочу сказати про взаємини народів Польщі та України. Дуже важливо, щоб обидва народи були мужніми, великодушними в ставленні до минулого. Ані поляки, ані українці не є без вини в нашій спільній непростій історії. Я розумію біль українців та їхні очікування на жести з боку Польщі стосовно подій, пов'язаних з акцією "Вісла", в результаті якої було виселено українців. Але я також розумію поляків, які чекають від українців оцінки подій щодо поляків на Волині. Ми повинні одне одному простити те, що нам болить. Я особисто знаю, що це нелегко. Моя мама родом з України, з Волині. І багато членів моєї родини загинуло на Волині в 40-х роках. Проте водночас я знаю: тяжка спадщина минулого не повинна переходити на наших дітей та онуків.

Щодо питань сучасності. Це, насамперед, співпраця в галузі освіти, культури, поваги прав національних і релігійних. Особисто я велике значення надаю близьким контактам молоді. Я запропонував вашому прем'єрові Павлові Лазаренку під час його візиту до Варшави спільні починання в цьому напрямку. Для зближення польської та української молоді ми готові передати один з курортних будинків неподалік кордону. Хай це буде їхній спільний дім. Ми готові також полегшити перетинання кордону для молоді обох держав.

- Які угоди передбачається підписати найближчим часом між Києвом і Варшавою?

- Під час візиту 20 - 22 травня президента Польщі Александра Квасьневського до Києва планується підписати спільну декларацію про примирення. Це скоріше символічний акт.

Дуже важливим є те, що ми розв'язали питання щодо прикордонної співпраці. Однак і тут є проблеми - пов'язані зі свідомістю. Ще минулої осені під час мого візиту в Україну ми з вашим прем'єром вирішили на одному з пунктів перетину кордону встановити спільний контроль. Протягом кількох місяців наші чиновники працювали над підготовкою цього завдання - у них це зайняло стільки часу, ніби вони хотіли заснувати ООН. А коли врешті-решт запровадили спільний контроль, то виявилося, що поляки й українці стоять на відстані 3-х метрів один від одного й ведуть перевірку кожен окремо. Дуже важко переконати прикордонників і митників, що краще контролювати людей один раз, адже з обох боків буде потрібно вдвічі менше службовців. Отож, виявляється, що кращою є та система, коли люди по 30 годин стоять на кордоні...

Бесіду вела Наталя ВІКУЛІНА, "День"
Варшава